26 лютого 2017 року виповнюється 215 років
від дня народження французького письменника, драматурга, поета, публіциста Віктора Гюго (1802 – 1885).
Ми звертаємося до життя великих людей, коли хочеться відчути зв'язок між
епохами, почути важливе послання минулих днів. Попри самовпевненість і
зарозумілість людства, в його історії не так уже й багато було світил першої
величини. А особливо такого масштабу, як Віктор Гюго, котрого Іван Франко
називав найкращим представником «галлійського» генія.
Для французів Віктор Гюго - поет і громадський діяч. Для всього світу -
автор «Знедолених» і «Собору Паризької Богоматері». Сам Гюго називав себе
соціалістом і романтиком, усвідомлено ототожнюючи себе з соціально-культурним
життям Франції. Він був пророком республіки, лицарем Франції. Але Віктор Гюго —
і громадянин світу. Адже це він був головою першого міжнародного з’їзду друзів
миру в Парижі, виголосивши «ідею миру в усьому світі».
Життєвий шлях Віктора Гюго припадає практично на все ХІХ століття. Його
душа, як чутливий камертон, озивається на всі неординарні події цієї великої
епохи. Він захоплювався Наполеоном І, пережив реставрацію Бурбонів і створений
ними реакційний режим, революцію 1848 року, кривавий переворот у грудні 1851
року. Як депутат Палати народних представників і глава радикальної партії не
пішов на компроміс з режимом Наполеона Третього і змушений був емігрувати —
його вигнання тривало майже 20 років! Гаряче заперечував будь-який терор,
рішуче виступав проти смертної кари.
З-під його пера виходили численні поетичні збірки, романи, повісті, драми,
політичні памфлети, журнальні і газетні статті, парламентські промови, спогади,
неймовірна кількість листів, адресованих сучасникам.
Віктор Гюго — романтик у житті і творчості, але його романтизм закорінений
в реалії буття, спрямований на утвердження справедливої соціальної ідеї.
Кожен його твір — прозовий, поетичний, драматичний — це гімн добру і
справедливості, слово на захист знедолених. «Знедолені» — так і називається
його багатотомна й грандіозна «енциклопедія добра».
Творчість Віктора Гюго вищою мірою демократична. Його «Собор Паризької Богоматері»,
«Трудівники моря», «Людина, що сміється», «Дев’яносто третій рік» вже при
першій публікації набували надзвичайного розголосу, швидко поширюючись серед
найрізноманітніших верств населення.
Творчість Віктора Гюго з самого початку знайшла відгук і на теренах
України. Українською мовою перекладено майже всі романи, повісті, драми та
вірші великого француза.
Докладніше про життя та творчість письменника – ювіляра запрошуємо вас прочитати на сторінці нашого блогу «Літературна персона».
Немає коментарів:
Дописати коментар