Українські письменники-ювіляри Ірина Вільде та Андрій Чайковський

5 травня виповнюється 110 років від дня народження Ірини Вільде (1907–1982) – української письменниці, літературного критика і редакторки.

15 травня виповнюється 160 років від дня народження Андрія Чайковського (1857–1935) – українського письменника, громадського діяча, доктора права.

Доля не минула її ласкою, але, тамуючи біль, вона зігрівала втомлені душі своїх читачів, кликала народ до боротьби і вірила в свою Україну самостійну і незалежну, омріяну та оплакану вічним патріотським серцем. Вона вміла прихиляти до себе людей і не боялася впускати незнайомців у душу. Вона – Ірина Вільде, або ж Дарія Дмитрівна Полотнюк, відома українська письменниця, громадський діяч, лауреат Державної премії імені Т. Шевченка, і зрештою, проста сильна, незламана українська жінка, що не боялася кинути виклик життєвим труднощам.

Ірина Вільде очолювала Львівське відділення Спілки письменників, написала безліч літературних шедеврів, допомагала розвиватися творчій молоді, її ім'я було внесено в ЮНЕСКО до числа знаменитих людей ХХ століття і другого тисячоліття.

Ірину Вільде називали націоналісткою, осуджували за ту голу українську правду, яка всупереч сталінському соцреалізму, звучала у її творах. Вона ненавиділа радянську диктатуру, проте навіть затяті українофоби мусили рахуватися з письменницею через неабияку її популярність. В страшні часи сталінського перевороту вона мужньо захищала права репресованих, домагалася справедливого висвітлення української історії та визнання рідної мови. Ірина Вільде вірила в український народ і в його силу духа, а не в радянську партію з її банальними обіцянками. І низький їй уклін за чесний патріотизм!                  

Галицькій землі завдячуймо, що з її лона вийшла ціла плеяда особистостей, імена яких уславили українство світами. Серед таких, гідних пошани людей, маємо постать письменника Андрія Чайковського, який добру частину свого життя віддав саме Коломиї, де навіки й спочив.

Андрій Чайковський увійшов в українську літературу наприкінці XIX століття і працював на її ниві чотири десятиріччя. Наші уявлення про західноукраїнський літературний процес кінця XIX — початку XX століття, будуть неповними без осмислення його творчості. Він збагатив українську літературу творами, в яких реалістично показав галицьку дійсність, створив картини побуту різних верств населення краю. Чайковський – адвокат написав цілий ряд оповідань та нарисів «з судової зали». Плідно  працював він в жанрі історичної повісті.

Художня проза Андрія Чайковського мала широкий резонанс. Його твори видавалися у Львові, Коломиї, Чернівцях, Станіславі, Тернополі, Києві, Харкові, Катеринославі, Відні, Празі, Кракові, у США та Канаді.

Андрій Якович Чайковський — свідомий українець. Він — член Українського національно-демократичного об'єднання, з 1917 р. по 1919 р. — активний учасник соціально-національних змагань, один з перших керівників оборони Львова від нападу польсько-шляхетських легіонів, активний діяч проголошеної у Львові в листопаді 1918 року Західноукраїнської Народної Республіки. Сам письменник вірив у майбутнє української держави, події 1919 року вважав за національну катастрофу.

Трапилося так, що після об'єднання західноукраїнських земель із Радянською Україною один із найпопулярніших письменників, історичними творами якого зачитувалась уся українська громадськість, був надовго забутий. Тільки в 1958р. після тривалої перерви львівське видавництво «Каменяр» видало збірку творів А.Чайковського «За сестрою». У 1966р. «Каменяр» здійснив ще одне видання творів під назвою «Олюнька». І лише через 23 роки відбулася нова зустріч українського читача з письменником — із його «Сагайдачним».
     Докладніше про життя та творчість письменників – ювілярів запрошуємо вас прочитати на сторінці нашого блогу «Літературна персона».