вівторок, 14 листопада 2017 р.

Найщедріший дар українців - пісня

     Справжнім подарунком для користувачів бібліотеки-філіалу №7 стало свято талановитих особистостей «Талант, як сонце з неба світить», яке зібрало повний читальний зал шанувальників пісні.
 За легендою Господь дав дівчині-Україні неоціненний дар – пісню, щоб вона уславила її на цілий світ. Не просто любов до пісні, але її майстерне  виконання є спільним талантом учасників вокального ансамблю «Оберіг» Шевченківського територіального центру обслуговування населення. А їхній керівник заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України, лауреат міжнародних та літературно-мистецьких премій Олексій Іванович Чухрай по праву відноситься до когорти уславлених творців музики не тільки краю, але й України.
 Свій виступ «Оберіг» розпочав виконанням пісні «Синьоокі солов’ї». Історія створення цієї пісні пов’язує 5 беззаперечно талановитих особистостей. Раїса Панасівна Кириченко спонукала Олексія Івановича Чухрая створити пісню на слова Дмитра Луценка, сама запропонувала текст. Коли пісня була створена на одному подиху, виявилось, що цей вірш присвячений Дмитру Луценку, а поет, який запримітив, що солов’ї синьоокі  - це   Михайло Шевченко. Виконувала цю пісню Раїса Панасівна в дуеті зі своїм чоловіком Миколою Михайловичем.
 Перша частина свята була присвячена творчості поета Михайла Шевченка. Звучали його вірші та  пісні на музику О. І. Чухрая, презентували збірку пісень «Синьоокі солов’ї» та нову збірку поезії «Прихиляю  тобі небеса». Її завідувач бібліотеки отримала в подарунок особисто від автора, коли Микола Васильович приїздив на творчий вечір до Полтавського педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
Шквалом оплесків, добрих посмішок і позитивних емоцій супроводжувалось виконання віночка веселих народних пісень, присмачених гуморесками майстра художнього слова Володимира Марченка.
   Піснею Анатолія Пашкевича «Ой ти, ніченько» артисти вшанували поета-пісняра Дмитра Омеляновича Луценка, а про його пісенну творчість розповіла Людмила Заливча.

Пісні, виступу в різноманітних творчих колективах учасники вокального ансамблю присвятили більшу частину свого життя. Семеро чоловік виступали в ансамблі «Лтава», а заслужений працівник культури Михайло Герасименко і зараз виступає солістом цього колективу. Він також впродовж довгого часу був солістом хору «Калина». Андрій Степанович Гринюк майже з перших днів і до останніх був учасником відомого чоловічого хору «Прометей». Надія Рубан виступала в хорі П'ятницького, а Ольга Кіяшко – в хорі заводу КРАз, якраз коли в ньому розпочинала свій творчий шлях Раїса Панасівна Кириченко та хорі ім.Г. Верьовки.
Катерина Калініченко і Олена Кульчій пишуть вірші. А ще цього дня в залі експонувалася виставка творчих робіт артистів – плетиво Катерини Калініченко, авторські ляльки Антоніни Пелепець, в’язання Наталії Барбар,вишивки Олени Кульчій.
 
 Олексій Іванович Чухрай є автором музики гімнів  Полтавської області та міста Полтави. Коли ведуча запропонувала згадати їх слова, дехто із залу мимовільно почав згадувати слова пісні «Моя Полтава».  Це ще раз підкреслює те, що хоча й не офіційною, але улюбленою піснею полтавців є пісня О. І. Чухрая про красуню Полтаву, якою завершилось це прекрасне свято талановитих людей.
                                 

Немає коментарів:

Дописати коментар