четвер, 2 червня 2022 р.

Шляхами Григорія Сковороди: Музеї та пам’ятні місця

Віртуальна подорож

Поміж зеленими лісами, пригірками й болотами на Полтавщині загубилося невелике селище міського типу Чорнухи. 300 літ спливло з тої пори, коли саме тут народився знаний в усьому світі мандрівник і філософ Григорій Сковорода.

На околиці села Чорнухи колись давно проходив торговий шлях. За переказами, на цьому місці маленький Грицько Сковорода любив зустрічати чумаків, які поверталися з Криму з поїздок за сіллю. Хтось із них і подарував майбутньому філософу і музиканту сопілку і дав перші уроки гри. З тих пір Сковорода не розлучався зі своїм улюбленим музичним інструментом.

Будинок, в якому народився Г. С. Сковорода, до наших днів не зберігся. Але до 250-річчя Григорія Савича відбудували просто типову для цих місць того часу селянську хату з господарськими будівлями, колодязем-журавелем – меморіальну садибу Григорія Сковороди. Можна увійти всередину і оглянути характерну для 17-го століття обстановку в хаті малоземельного козака XVIII століття, яким був батько великого філософа.

Поряд із хатою – рекреаційно-паркова зона «Сад божественних пісень»

Це справжня оаза краси – кількадесят квадратних метрів родючої землі, обнесених тином, засаджені всякою рослинністю. Штучне озерце з декоративними «золотими» рибками оточене травою і лепехою. А біля дерев’яних вуликів – мальви, нагідки, троянди й м’ята… Посередині – величезний корч із залізними лелеками, під яким сховане маленьке джерельце. «Матерія вічна» – гласить афоризм Сковороди.

До музейного комплексу входить і Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди

Фонди музею налічують понад 2 000 експонатів, і присвячені не лише Григорію Сковороді та його вшануванню, а й історичному тлу життя і творчості філософа, а також історичному розвитку Чорнух. Серед експонатів — бюст Сковороди роботи Івана Кавалерідзе та інші мистецькі твори (живопис, пластика) на «сковородівську» тематику (переважно радянських митців), археологічні артефакти-знахідки на території Чорнухинщини, старовинні речі побуту та інструменти місцевого населення, предмети культу, скринька з землею з могили Григорія Сковороди. Серед раритетів — кобза XVIII століття, низка оригінальних документів доби Сковороди, зокрема, зразки особистої кореспонденції.

Далі подорож проляже до містечка Лохвиці, де на честь 200-річчя з дня народження був установлений перший у світі пам’ятник Григорію Сковороді, виготовлений за ескізом Івана Кавалерідзе

До 250-річчя з дня народження Сковороди радянська влада вирішила демонтувати дешеву скульптуру (як відомо, автор працював із цементом), замінивши її на бронзову. А установлений пам’ятник у Лохвиці тому, що через цей населений пункт пролягав шлях мандрівного філософа на Слобожанщину й деякий час він навчав тут дітей у козацькій школі.

У Золочівському районі Харківської області знаходиться Сковородинівка, село знамените тим, що тут деякий час жив і творив відомий мислитель Григорій Сковорода. Він тут помер і заповідав себе поховати. Могилу трохи перенесли, а в будинку, де він жив, зробили музей. 

Це маєток XVIII століття поміщиків Ковалівських. Напередодні війни там тільки закінчилися реставраційні роботи і як сумно усвідомлювати те, що зараз в цьому музеї можна побувати тільки віртуально. В ніч проти 7 травня рашисти під час обстрілу знищили Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди.

Цей музей було відкрито 100 років тому. В ньому експонувалися книги, картини, предмети українського побуту, які яскраво передають дух того часу. Але головне місце посідала експозиція, присвячена саме життю Григорія Савича, вона відтворювала обстановку, що оточувала філософа в останні роки його життя: старовинне бюро, на якому лежать рукописи, книги, гусяче пір’я, ліжко, укрита домотканим рядном, скриню, на стіні – селянська свитка.

В цьому селі глибоко шанують улюблені місця Сковороди. Історичне значення має прилеглий старовинний парк, планування якого з часів Сковороди практично не змінилося. У парку зберігся стовбур 700-річного дубу, в затінку якого він любив працювати і відпочивати, криниця, місце першого поховання філософа (2006 року встановлено меморіальну дошку роботи Заслуженого скульптора України Сейфаддіна Гурбанова), його могила, пам'ятник роботи Івана Кавалерідзе, упорядкована скульптурна «філософська алея», поміщицькі господарчі споруди (контора управляючого та амбар).

Наступною зупинкою подорожі є джерело «Сковородинівська Криниця» (або Холодна криниця Сковороди), яке назване на честь відомого українського філософа Григорія Сковороди. Воно знаходиться на заході від смт. Бабаї в Харківській області. За легендами, саме Григорій Сковорода знайшов це джерело. Вода забила з під землі після того, як він випадково встромив свій посох глибоко у землю. Вода має дуже незвичайний присмак і є дуже холодною. Саме це і дало обидві назви джерелу.

Ще один Меморіальний музей Григорія Сковороди знаходиться у Переяславі. Він розташований у будинку колишнього колегіуму, де у 1750—1751 рр. жив Григорій Савич Сковорода.

В експозиції музею є унікальний портрет Г. С. Сковороди роботи невідомого художника кінця XVIII століття, українські народні інструменти: сопілка, скрипка, бандура, цимбали, ліра, цитра, на яких умів грати Григорій.

Один із розділів експозиції присвячений закордонному періоду життя Сковороди. У 1745-1750-х роках тодішній студент у складі так званої Токайської місії, очолюваної генерал-майором Ф. Вишневським, перебував в Угорщині. У вітрині — карта Угорщини XVIII ст., види міст Токаю, Шарошпатока, Кросно того часу, стародруки XVII– XVIII ст., фото меморіальної дошки про перебування Г. С. Сковороди в Токаї.

В одній з кімнат відтворено обстановку класу: столи й лави, класна дошка, на стіні — ікони: «Бог Саваоф», «Матір Божа», «Коронування Діви Марії», біля дверей — вішалка з одягом студентів, на столах — книги. Довершує експозицію класу скульптура Г. Сковороди (робота петербурзького скульптора І. М. Хітрова), яка розміщена за вчительською кафедрою. У вітринах експонуються Єлизаветинська Біблія часів Сковороди (1766 р.), лютеранська Біблія 1755 р., напрестольні Євангелія XVII—XIX ст.

В експозиції представлені авторські роботи опішнянських гончарів з Полтавщини керамічні посудини, що ілюструють байки поета. 

Немає коментарів:

Дописати коментар