четвер, 2 червня 2022 р.

Вшанували пам'ять патріота і незламного борця Володимира Степанюка

Сьогодні в читальній залі нашої бібліотеки зібралися друзі, однодумці Володимира Петровича Степанюка, щоб вшанувати пам'ять скромної і світлої людини, патріота і незламного борця.

Його раптова смерть 3 червня 2014 року під час виступу з трибуни чергового громадського зібрання, у віці 59 років, стала непоправною втратою. Це підкреслював кожен із присутніх, ділився спогадами про ті справи, які робив Володимир Петрович

Він умів ненав’язливо, але наполегливо змусити робити людину справу, на яку вона сама ніколи б не наважилась. Його підтримка робила дива, додавала сил і впевненості.

Здавалося, внутрішня енергія й працелюбність цієї людини невичерпні: заходи із відзначення знаменних і трагічних дат в історії нашого народу, круглі столи, концерти, конкурси дитячого малюнку, прес-конференції, зустрічі з видатними людьми України, екскурсії, велопробіги, поїздки нашою державою.

Особлива заслуга Володимира Петровича у пошануванні Кобзаря, він був головою Полтавського громадського Шевченківського комітету. До відзначення 200-річчя Тараса Шевченка ним було ініційовано проведення цілого ряду заходів, вишивання оберегів, а ще він був організатором унікальної пішої ходи із Полтави до Тарасової  гори  у Каневі.

Пам’ять про Володимира Петровича Степанюка зберігають його друзі. Дякуючи їх зусиллям і клопотанням вулиця в селі Рибцях, де він проживав з сім’єю, носить його ім’я, проводяться конкурси з присудженням Полтавської обласної премії ім. В.П. Степанюка. 

Ось строки із вірша про Володимира Степанюка переможниці першого конкурсу Кравченко Анни із Горішніх Плавнів:

Він бив в набат: Не забувайте, люди,

Хто ми і звідки, і яка в нас путь.

Яку країну побудуємо – такою вона і буде,

І вірив: вільні українці цим шляхом підуть!

За ним і інші піднімались в путь 

Це не байдужі, патріоти – сила,

Без них країни не було б, мабуть,

Та ні, була б, але слабка і хила.

Немає коментарів:

Дописати коментар