Все краще із створеного Вашингтоном Ірвінгом присвячено Америці

3 квітня виповнюється 240 років від дня народження Вашингтона Ірвінга – американського письменника, історика, біографа, есеїста. Діяльність романтика Вашингтона Ірвінга мала величезне значення у розвитку американської літератури та критичного реалізму. Тому, коли йдеться мова про літературу американського романтизму, його ім'я називають одним із перших. Він справедливо вважається основоположником американської художньої прози, батьком американської новели. Він перший із американських письменників, хто завоював міжнародне визнання.

Ірвінг народився в сім'ї багатого нью-йоркського комерсанта. Батько був шотландським переселенцем і дуже заможною людиною. У дитинстві малий Вашингтон відзначався мрійливою вдачею, дуже любив читати і слухати оповідання про давні часи. Дитячі та юнацькі враження стали пізніше основою кращих новаторських творів письменника.

Те, що Ірвінг народився і виріс в англійській за походженням сім’ї і  те, що він з дитячих років прилучався до англійської літератури, годинами просиджуючи у батьківській бібліотеці, відбилося в його поглядах, зокрема у ставленні до американської дійсності. Писати він навчався в англійських письменників XVIII ст. і вплив класицизму дуже помітний в його творах, особливо ранніх. Разом з тим Ірвінг був уродженцем Нью-Йорка. Як не намагався Ірвінг відгородитися від сучасної йому Америки, це йому не вдалося. Повернувшись з довгорічних закордонних мандрів, він багато їздить по країні і пише книжки, як сам їх називав, «на американську тематику»: «Поїздка по преріях», «Асторія», «Пригоди капітана Бонвіля».

Все ж краще із створеного ним – «Історія Нью-Йорка», «Ріп ван Вінкль», «Легенда про Заспану Лощину», «Дольф Хейлігер», «Диявол і Том Уокер» – присвячено Америці, знайомить з її природою, звичаями, людьми.

«Американські» новели Ірвінга цілком відповідали духу часу. Молодій національній свідомості, яка шукала опори в своєму минулому, в природі своєї країни, Ірвінг дав саме те, чого вона жадала.

За 17 років, які Ірвінг прожив у Європі,  він багато подорожував, довгий час жив у Лондоні, Парижі, Дрездені; видав 2 збірки новел «Книга ескізів» (1819) і «Брейсбрідж-холл» (1822), які принесли йому світову славу; познайомився із сучасною літературою і фольклором, живописом і музикою. Своєрідним наслідком стала книга «Розповіді мандрівника» (1824). У цій збірці Ірвінг використав «мандрівні» сюжети європейської літератури, які були відомі ще з античних часів і середньовіччя. У цих оповіданнях фігурували гноми, привиди, диявол, але всьому матеріалу був наданий національний колорит.

Ірвінгу, який отримав дипломатичне призначення в Іспанію, доручили переклад документів, пов'язаних із подорожжю Христофора Колумба. На їх основі він видав тритомник «Життя Христофора Колумба» (1828).

Останні роки життя Ірвінг провів у своєму маєтку Саннісайд недалеко від Нью-Йорка. Він, як і раніше, користувався неабияким авторитетом у літературному світі. Письменник повністю перейшов у біографічний жанр; написав біографії англійського письменника-просвітника О. Голдсміта і президента Дж. Вашингтона.

Пам'ятник В. Ірвінгу в Гранаді (Іспанія)