Едгар По був першим відомим американським письменником, який намагався заробляти винятково творчістю, тому упродовж життя потерпав від матеріальної скрути. Його називають письменником трагічної біографії, людиною «полоненою таємницею життя».
Майбутній письменник
народився в Бостоні штат Массачусетс у шотландсько-ірландській родині мандрівних
акторів, а вже в 2 роки Едгар залишився
сиротою. Його взяла на виховання родина Джона Аллана, багатого комерсанта, що
торгував тютюном.
З дитинства Едгар був
розумний, упертий, вільнолюбивий. Дуже любив слухати «страшні казки», «історії
про привидів, про розриті могили», які йому розповідала няня-негритянка. Ще
одним джерелом вражень для малого Едгара стали безкінечні розповіді про морські
мандрівки, про скарби, про які розповідали у Алланів капітани або торговці. У
більшості написаних ним пізніше творів стало помітним почуте в ті роки.
Згодом родина Алланів переїхала до Англії, де хлопець навчався у одному із Лондонських пансіонів. Там у нього почали з'являтися деякі дивацтва. Товариш часто помічав, як він розмовляв із самим собою і жестикулював. Тоді ж до Едгара почав прилітати чорний ворон і нашіптувати йому на вухо страшні історії. Він рано почав писати поезію, що дратувало батька, який часто обшукував кімнату і кидав зошити у вогнище.
Молодий поет під час
навчання поведінкою не вирізнявся. Бенкети, гра в карти,
де він програвав великі суми грошей, зробили свою справу, завдали клопоту, з
якого Едгара міг визволити тільки багатий родич або опікун.
Нервовий, пристрасний,
поривчастий характер молодого поета був не зрозумілий Джону Аллану, людині
практичній, далекій від літератури та мистецтва. Він був мільйонером і не хотів
робити Едгара своїм спадкоємцем. Аллан не усиновив юнака і поставив гордого
хлопця у положення приживали у багатій хаті. Непорозуміння призвели до того, що
«крутий» норов купця зовсім лишив 18-річного хлопця матеріальної підтримки. Той
змушений був покинути його дім та університет, де провчився всього рік, бо
батько відмовився оплачувати рахунки. Почалося скрутне життя.
Едгар поїхав у Бостон і за власний кошт надрукував книгу віршів, які так і не вийшли у продаж. Залишившись без друзів, коштів до існування, без даху над головою, 18-річний юнак подав рапорт про зарахування до армії. Тут, одного разу блукаючи пустелею, По зустрів знайомий силует ворона, і його знову почали переслідувати фантастичні видіння. Едгар зробив для себе геніальне відкриття – єдиний спосіб боротися з ними – це перетворювати їх на оповідання.
Ця пристрасть захопила
його настільки, що він став забудькуватим, відповідав невпопад, не виконував
службових обов'язків. Вітчим викупив його з армії, не підкорився його вимозі
вступити у військову школу. Цього разу розрив з вітчимом був остаточним.
Молодий письменник у літературу увійшов як новеліст. Усього написав 64 новели. У 1833 році балтиморський журнал присудив Едгару По премію у 100 доларів за краще оповідання. Це був «Рукопис, знайдений у пляшці». Премія врятувала письменника від голоду і відкрила йому шлях до журналістики. Він став дуже талановитим журналістом, працював редактором, літературним критиком. У журналі друкувати його оповідання.
Едгар По став біля витоків
детективної літератури, створив 5 новел, у яких було закладено ідеї, що лягли в
основу принципів сучасного детективу. Він став засновником трьох головних
напрямів у детективі – романтичного (власне сенсаційного), класичного (власне
інтелектуального) та готичного (жахливого, страшного).
Його популярність
зростала, але матеріальне становище не ставало кращим. У пошуках кращого життя
Едгар По переїздив у різні міста: Ричмонд, Нью-Йорк, Філадельфію, Вашингтон, і знову
у Нью-Йорк, але бідність не відступала.
Молода дружина Віргінія хворіла, а її
смерть стала останньою і непоправною катастрофою життя.
Едгар Аллан По помер у
40 років у балтиморській лікарні, куди його перенесли за 4 дні до того,
знайшовши у якійсь канаві.
Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки
Полтавської МТГ до 215-річчя з дня народження американського письменника Едгара По.
Немає коментарів:
Дописати коментар