4 квітня виповнюється 75 років з дня створення НАТО – головного військово-політичного союзу у світі.
Українського аналогу
розшифрування абревіатури НАТО не існує. Повна назва цієї Організації
українською мовою – Організація Північноатлантичного договору (від англійського
NATO – North Atlantic Treaty Organization).
Після завершення Другої світової війни Європа лежала в руїнах. Прагнення країн Заходу врахувати уроки
двох світових воєн, що краще
співпрацювати між собою, ніж ворогувати, призвело до усвідомлення більшої
інтеграції саме на військовому рівні.
Ініціатива створення
нового союзу держав виходила від США та Великої Британії. Новизна НАТО полягала
в тому, що запорукою колективної оборони були зобов’язання США перед союзниками
в Європі. 4 квітня 1949 року у столиці США було підписано Вашингтонську угоду,
яка вважається документом, що створив Північноатлантичний альянс. Щоправда,
цьому передували активні дискусії між трьома основними країнами – США, Великою Британією та Францією.
Підписання Вашингтонської угоди |
12 країн створили Північноатлантичний альянс у 1949 році: США, Велика Британія, Канада,
Португалія, Данія, Ісландія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія,
Норвегія. Зараз членами НАТО є 31 держава.
Підписи Вашингтонської угоди |
Завданням НАТО є
колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія, про що записано в
основоположному документі Організації. НАТО у своїх принципах і діяльності
дотримується норм ООН і діє за її мандатом.
Світовий досвід
показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний.
Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною
цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у
системі колективної безпеки.
Будь-яку європейську
державу, що здатна сприяти підтриманню безпеки і відстоювати принципи Альянсу,
може бути запрошено вступити до НАТО. Кожна країна має право вільно вирішувати
вступати до Альянсу чи ні.
Проголошення Україною
своєї незалежності поставили важливе завдання – гарантувати національну безпеку
нашої держави. В Декларації про державний суверенітет 1990 року Україна заявила
про наміри взяти участь в європейських структурах у контексті сприяння і
зміцнення миру та безпеки.
У 1997 році відбулися
ключові події відносин Україна – НАТО: створено Центр інформації та документації НАТО в Україні; на Мадридському саміті підписано Хартію Україна – НАТО; при штаб-квартирі Альянсу було відкрито
Місію України при НАТО.
Україна в червні 2020
року отримала статус партнера з розширеними можливостями НАТО. Хоча загалом
співпраця нашої держави з Альянсом триває з 1990-х років: спільні військові
навчання, реабілітація українських військових за кордоном, впровадження
стандартів НАТО в секторі безпеки та оборони України.
Після широкомасштабного
вторгнення росії в Україну НАТО кардинальним чином переглянуло свою стратегію
безпеки. У новій Стратегічній концепції Альянсу, затвердженій на саміті в Мадриді в червні 2022 року, росію було названо «головною безпековою загрозою
для регіону Євроатлантики».
Україна подала заяву на
вступ до НАТО ще у вересні 2022 року. За оцінкою експертів, цей процес пройде
легше і швидше, ніж вступ до ЄС, оскільки перехід українських військових сил на
стандарти НАТО значно наближає цей момент.
11 липня 2023 року саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив рішення щодо України як країни, яка стане членом
Альянсу без ПДЧ. 12 липня 2023 року, під час саміту, країни Великої сімки
погодили «Спільну декларацію про підтримку України», відкриту для підписання й
іншими країнами.
Вступ до НАТО, згідно з
опитуваннями, підтримує майже 90% українців, а своєю боротьбою проти російських
окупантів, відважністю та професійністю Збройні Сили України підтвердили, що
Україна достойна членства в НАТО.
Немає коментарів:
Дописати коментар