Полтавські джерела наповнили душу Симона Петлюри почуттям патріотизму

День Героїв України ознаменувався в нашій бібліотеці презентацією книжкової виставки «Ми шануємо сміливість героїв», на якій представлена література про борців за свободу України, починаючи від лицарів часів Київської Русі і до учасників Революції Гідності, бійців АТО/ООС на Донбасі, нинішніх захисників України.

В рамках міні-проєкту бібліотеки «Славу краю роблять люди» був проведений біографічний екскурс «Симон Петлюра: він з породи вождів», щоб вшанувати 22 і 25 травня – дні пам’яті видатного полтавця.

145 років тому на околиці міста, за півтора кілометра від поля Полтавської битви і за 700 метрів від центральної площі, в родині візника Василя Павловича Петлюри та Ольги (в дівоцтві Марченко) народився третій син – Семен, який згодом став називати себе – Симон на честь Болівари, національного героя шести країн Південної Америки.

Батьки гордилися своїм козацьким походженням і виховували своїх дітей за козацькими звичаями. Помічаючи добру вдачу й кмітливість Симона, батько хотів, аби той став господарем, продовживши його справу. Але коли хлопцеві йшов тринадцятий рік, він, усупереч батьковій волі, подався до школи і за два роки закінчив її, ставши найкращим учнем. В п’ятнадцять років Петлюра вступив до Полтавського духовного училища, де став лідером національно-свідомого юнацтва, у якого не згасала любов до української пісні й музики, незважаючи на всі перешкоди русифікаторів-учителів. Непокірливість молодого патріота шкільному режимові аж тричі була причиною звільнення із семінарії.

Після остаточного виключення із семінарії Симон Петлюра давав приватні лекції дітям із заможних родин. При цьому привносив у такі родини українське, національне самоусвідомлення. А, почувши заклик Миколи Міхновського боротися за самостійну і соборну Україну, Симон почав гуртувати навколо себе однодумців, влаштовував «таємні» вечори, на яких вивчалася нелегальна література, велася культурно-освітня робота, що сприяло зростанню національної свідомості громадян.

Разом з політичною громадою, яку очолював Петлюра у Полтаві, вступив до Революційної української партії (РУП), брав участь у Всеукраїнському студентському з’їзді, на якому нелегально відбулася перша конференція РУП. Відтоді, крім національно-культурної, почалася політична діяльність Петлюри.

Отже, саме з Полтавою у Симона Петлюри пов’язані перші роки життя, юності, тобто час, коли людина мужніє фізично й духовно, коли формуються її характер, світогляд.

Пізніше почався новий період його боротьби за національне відродження України. Період осмислений і безкомпромісний. Спочатку – публіциста і культурного діяча, згодом – політичного, військового і державного мужа. Але полтавські джерела, які наповнили душу почуттям патріотизму, залишилися для нього живильними впродовж усього його життя.

І сьогодні актуально звучать слова Симона Петлюри: «Патріотизм – це активна любов до своєї Вітчизни, до свого народу; це чин, акція, благородні стремління кожного сина народу заслужити це ім’я. Пасивна любов до краю, любов у запічку, не є патріотизмом!..».