Життя Володимира Малика було присвячене історії

Коли ми говоримо про пригодницьку літературу, перед очима постають мушкетери або пірати Карибського моря. Проте в українській літературі є постать, яка довела: історія нашого народу — від часів Київської Русі до Козаччини — сповнена не меншого драйву, героїзму та таємниць. Це Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище — Сиченко). Недарма його називали «українським Вальтером Скоттом», «козацьким Дюма» та «чарівником із берегів Сули».

До 105-річчя від дня народження видатного письменника в бібліотеці-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ відбувся літературний вечір «Життя Володимира Малика було присвячене історії» (у межах мініпроєкту «Славу краю роблять люди»). Хоча Володимир Кирилович народився на Київщині, він тривалий час жив і працював у Лубнах. Саме Полтавщина з її багатим минулим стала для нього головним джерелом натхнення.

Наведені факти з життя письменника, які записані ним самим у спогадах, допомогли зрозуміти, яким непростим воно було. Народжений у голодному 1921 році, Володимир дванадцятирічним підлітком пережив Голодомор 1932–1933 років, потім студент філологічного факультету Київського університету, який на початку війни йде в народне ополчення, поранення, полон, невдалі втечі по дорозі в Німеччину на каторгу, два роки концентраційних таборів, визволення, півроку радянського «фільтраційного» концтабору, продовження навчання в університеті, учителювання в сільській школі, голод післявоєнних років 1946 – 1947 – життєвий калейдоскоп, який скоординував світосприйняття письменника, вплинув на його оцінку людської екзистенції, усвідомлення духовних цінностей як найголовніших життєвих констант, що знайшло безпосереднє відображення в літературній творчості.

Свій шлях у літературі Малик розпочав як дитячий письменник із віршованої казки «Журавлі-журавлики» (1957). До речі, прізвище Сиченко він вважав немилозвучним, тому взяв псевдонім Малик — дівоче прізвище своєї дружини Галини Леонтіївни.

Згодом він перейшов до прози. Письменник пояснював це так: «Я зрозумів, що поезія обмежує в можливостях. Хотілося б ширше розповісти про історію народу. Відчував, що мені як письменнику зробити це легше, ніж історикам. Адже історик оперує точними фактами і не має права на домисел, а письменник має змогу конструювати давно зникле життя і образно подати його читачеві».

Справжній талант автора розкрився в жанрі історичного роману. Його тетралогія «Таємний посол» («Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок»), а також романи «Князь Кий», «Черлені щити», «Горить свіча», «Чумацький шлях» та «Князь Ігор» стали феноменом національної пам’яті українців.

Володимир Малик працював надзвичайно сумлінно. Перш ніж написати сторінку, він місяцями вивчав архіви, старовинні мапи, побут і навіть зброю тих часів, відвідував історичні локації. Важливо зауважити, що попри жорстку радянську цензуру, йому вдавалося зберігати патріотичний дух своїх творів, який проходив крізь тогочасні ідеологічні фільтри без суттєвих втрат.

За фахом Володимир Кирилович був учителем, але його місія виявилася значно масштабнішою. Він відкрив Україну світові (його твори перекладено багатьма мовами) та навчив цілі покоління любити свою історію.

Книги Володмира Малика — це найкращі ліки проти історичного безпам’ятства. Якщо ви хочете вивчати історію не за сухими датами, а через серця живих героїв — візьміть до рук томик Малика, і нехай минуле заговорить до вас.