Герберт Веллс: Письменник, що бачив майбутнє

У межах мініпроєкту «Рядками долі» в бібліотеці-філії № 7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ відбулася година цікавих повідомлень «Герберт Веллс: Письменник, що бачив майбутнє». Захід присвятили людині, чия уява випередила свій час на цілі десятиліття. Вона за життя заслужила звання «пророка ХХ століття», а сьогодні її вважають одним із батьків-засновників наукової фантастики. Це — видатний англійський письменник Герберт Джордж Веллс.

Завдяки наполегливості Веллс здобув біологічну освіту під керівництвом видатного вченого Томаса Гакслі. Саме глибокі знання з біології, фізики та астрономії стали фундаментом для його фантастичних пророцтв.

Він прожив надзвичайно активне й насичене життя: створив десятки безсмертних творів, об’їхав увесь світ, завжди перебував у центрі подій та брав участь у найважливіших дискусіях своєї доби.

Задовго до того, як людство створило атомну бомбу, вийшло у відкритий космос, винайшло лазер чи замислилося про генну інженерію, Веллс уже описав все це у своїх романах. Про ці найцікавіші факти дізнавалися відвідувачі книгозбірні. Дослідники підрахували, що близько 80% його технологічних та соціальних прогнозів справдилися, причому більша частина з них — із разючою точністю.

У романі «Визволений світ» (1914) Веллс не лише ввів термін «атомна бомба», а й передбачив її руйнівну силу та небезпеку радіоактивного зараження — за роки до відкриття ядерного розпаду. Фізик Лео Сілард згодом визнав: саме ця книга надихнула його на дослідження ланцюгової ядерної реакції.

У «Війні світів» (1898) марсіани використовують «тепловий промінь» — прототип сучасного лазера та зброї спрямованої енергії.

У творі «Сухопутні броненосці» (1903) письменник описав величезні броньовані машини на гусеничному ходу, які пересувалися по полю бою та долали окопи. Перші справжні танки з'явилися на фронтах Першої світової війни лише через 13 років.

У книзі «Війна в повітрі» (1908), написаній задовго до того, як літаки стали серйозною зброєю, Веллс передбачив масштабні повітряні битви та авіаудари по цивільних об'єктах.

У романі «Коли сплячий прокинеться» (1899) описуються автоматичні двері, телевізори з пласкими екранами та пристрої, схожі на сучасні бездротові засоби зв'язку.

У збірці есе «Світовий розум» (1938) Веллс описав створення глобальної інформаційної системи, яка б дозволяла кожній людині на планеті отримати миттєвий доступ до накопичених знань людства.

Веллс писав не лише про прибульців чи вигадливі винаходи. У зрілому віці він став видатним мислителем та суспільним діячем. У книзі «Форма прийдешнього» (1933) він передбачив, що глобальний військовий конфлікт розпочнеться у січні 1940 року через інцидент між Німеччиною та Польщею — письменник помилився всього на 4 місяці, адже Друга світова війна спалахнула у вересні 1939 року.

Окрім того, він активно просував ідею об'єднання держав заради миру та виступав на захист свобод особистості. Його ідеї та публіцистична праця суттєво вплинули на створення Загальної декларації прав людини ООН (1948).

Герберт Веллс залишив нам не просто захопливі історії, а й важливий урок: технологічний прогрес без моралі та людяності може призвести до катастрофи. Він навчив нас дивитися у майбутнє з цікавістю, але водночас — із глибокою відповідальністю.