3 листопада в письменниці, журналістки, поетеси Ірен Роздобудько ювілей.
Її по-праву називають однією з найуспішніших українських письменниць, вона – неодноразова переможниця літературного конкурсу «Коронація слова», володарка титулу «Золотий письменник України». Її формула успіху – талант, працелюбність, заняття улюбленою справою, нестримне бажання не зупинятись на досягнутому. Роздобудько каже, що поняття натхнення придумали ліниві, щоб, прикриваючись його відсутністю, нічого не робити, а її надихає до творчості все. Тому Ірен у своїй творчості ніколи не обмежується якимись одним жанром, вона сміливо експериментує із стилями, темами та героями і вибудовує власну оригінальну манеру.
В одному із інтерв’ю Ірен зізнається, що колись зовсім не володіла українською мовою. Народилася вона
в Донецьку, родина у неї українська, на всі дитячі, шкільні свята вона була в
українському костюмі, у віночку, але розмовляли російською мовою. Зробивши
свідомий вибір, вона рік мовчала, після чого не лише заговорила, а й почала
писати виключно рідною мовою.
Незвичне ім'я – Ірен. Це так батьки назвали доньку на честь героїні роману
Джона Голсуорсі «Сага про Форсайтів» Ірен Форсайт. Але не тільки літературне
ім'я, але й література супроводжувала її із самого дитинства. Ще до того, як
навчилася писати, дівчинка вигадувала різні історії і небилиці, любила їх
розповідати друзям у дитячому садку. А у шість років написала своє
перше оповідання – «Казку про Чайник і Матрьошки».
У шкільні роки Ірен відвідувала різні театральні гуртки, і, як багато дівчат,
мріяла про сцену. Однак, подорослішавши, зрозуміла, що великої актриси з неї не
вийде, і вибрала професію журналіста. Вона вступила на заочне відділення
факультету журналістики Київського національного університету і з 16 років
почала працювати, при цьому сміливо бралася за будь-яку роботу, а тому й має за
плечима безцінний та величезний досвід у різних сферах діяльності.
У творчому доробку Ірен кілька десятків дуже різних книжок, серед яких
легкі детективи, трилери, любовні, психологічні, сатиричні романи та навіть
дитячі книжки, зокрема «Коли оживають ляльки», «Пригоди на острові Клаварен»,
«Дитинство видатних людей», куди увійшли п'ять біографій маленьких геніїв
різних країн – Блеза Паскаля, Вольфганга Моцарта, Катерини Білокур, Чарлі Чапліна та Ганса Андерсена.
«Мерці» – перший досвід Ірен Роздобудько у жанрі психологічного трилера й перша перемога (друге призове місце в «Коронації слова – 2000»). Далі були: детектив «Пастка для жар-птиці» – отримав премію Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова – 2001» та одна з найвідоміших серед читачів книжок, психологічна драма «Гудзик», що отримала премію Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова – 2005». За книжкою режисер Володимир Тихий зняв однойменний фільм. В жовтні 2008 року цей фільм отримав нагороду за найкращий сценарій у категорії «Телевізійний фільм / Драма» на XIII Міжнародному телефестивалі в м.Бар (Чорногорія).
А ще у списку нагород письменниці є спеціальна відзнака «Коронації слова – 2011» у
номінації «Кіносценарії». Ірен Роздобудько та Олесь Санін написали сценарій «Садок Вишневий…». Також за її сценаріями знято вже 12
фільмів.
Спробувала Ірен Роздобудько себе також в стилі байопік (bayоpik– біографія,
що розповідає про долі видатних особистостей впродовж усього життя або у
найдраматичніші моменти). Так з’явився роман «Прилетіла ластівочка», де головний
герой – «Щедрик» Миколи Дмитровича Леонтовича.
А в цьому році вийшов роман «Неймовірна. Ода до радості».
В основі твору лежить її сценарій повнометражного художнього фільму «Олена Теліга. Неймовірна» і однойменного чотирисерійного телесеріалу. Байопік про поетку, активістку ОУН(м), яку нацисти розстріляли у Бабиному Яру 21 лютого 1942 року у віці 35 років, було представлено на пітчингу Держкіно у 2020 році, його підтримала експертна комісія, телесеріал також виграв конкурс під егідою Міністерства культури 2021 року, але обидва проєкти відклали на невизначений час. Тож письменниця вирішила не чекати сприятливих обставин й переробила свій сценарій на роман, зауваживши, що її книжка – не біографія у чистому вигляді. Ірен Роздобудько хотіла і змогла створити портрет закоханої у життя жінки, поетки «життьового шалу», що «взяла свою душу в рамки гордості-вірності», піднісши громадянську відвагу і громадянську непокору на небачену в Україні висоту − віддавши за ці ідеали власне життя, накресливши шлях майбутнім українським дисидентам.
«Чим більше пишеш книг, тим менше виникає бажання про них говорити. Хочеться, щоб їх читали», − говорить Ірен Роздобудько. А ми, як захоплені її творчістю читачі, хочемо запевнити, що з радістю готові і читати, і говорити про її неперевершені твори. Хай натхнення і нові ідеї не покидають улюблену письменницю!
Немає коментарів:
Дописати коментар