За кількістю написаного Богдан Лепкий поступається в українській літературі тільки Іванові Франкові

4 листопада виповнюється 150 років з дня народження українського педагога, прозаїка, поета, мистецтвознавця, літературознавця, критика, педагога, перекладача, історика літератури, видавця, публіциста, громадсько-культурного діяча, художника Богдана Лепкого.

Його батько священик Сильвестр Лепкий, відомий як письменник Марко Мурава, мав чудову бібліотеку. У ній було чимало старовинних книг, а стіни дому прикрашали картини на історичну тематику, що згодом позначиться на літературній творчості Богдана Лепкого. Потяг до творчості у малого Богдана виявився рано. Перші літературні спроби зроблені ще в Бережанській гімназії.

Вирішивши стати живописцем і вступивши до Академії мистецтв у Відні, юнак невдовзі зрозумів, що помилився з вибором. Згодом ставши студентом філософського факультету Віденського університету, він активно цікавиться літературним і суспільно-політичним життям.

Творчість Богдана Лепкого – різножанрова й об’ємна: понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках; він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Бібліографія творів письменника становить до тисячі позицій. Це і лірика, й оповідання, і повісті, і драматичні твори, й історична епопея.

За кількістю написаного він поступається в українській літературі тільки Іванові Франкові. Його поезію характеризує, за висловом Івана Франка, «м’якість колориту й ніжність почуття». Значне місце в поетичній спадщині Богдана Лепкого посідає пейзажна лірика, що виразно позначена естетикою модернізму «Молодої Польщі» й «Молодої музи».

У його поетичних творах звучать і громадянські мотиви. Вірш «Світ за очі» священики читали в церквах, щоб стримати селян від необдуманої еміграції. А вірш «Видиш, брате мій» став відомою народною піснею «Журавлі» («Чуєш, брате мій»).

Найважливішим здобутком письменника в царині історичної прози став роман «Мазепа». 

Лепкий наголошував на важливості для кожного народу знати свою історію, «бо вона вчить нас, як жили наші предки, що доброго вони зробили і які гріхи прийняли на свою совість. Коли народ знає свою минувшість, коли він розуміє заслуги і провини своїх батьків, то йому легше провадити боротьбу за волю і правду». Його трилогія про гетьмана Івана Мазепу відтворює «золоту добу» Гетьманщини, повний крах державницьких ідей і страшну експансію Петра І на Україну.

Для ознайомлення з основними віхами життя Богдана Лепкого працівники бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ створили презентацію.