Євген Гребінка підніс байку до нового, вищого рівня

2 лютого виповнюється 210 років з дня народження Євгена Павловича Гребінки – байкаря, письменника, перекладача, видавця, громадського діяча. Він прожив коротке життя – всього 36 років. Та за недовгий вік встиг зробити собі ім’я і в українській, і в російській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідань.

Народився Євген Павлович Гребінка 2 лютого 1812 року в сім’ї поміщика на хуторі Убіжище на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних вчителів. Вже тоді у нього виявилась пристрасть до читання і старанність до занять.

Влітку 1821 року Гребінка їде з батьком до Ніжина і складає екзамени до гімназії вищих наук. У гімназії існував літературний гурток, в якому Євген Гребінка пробував своє перо. Роки перебування в Ніжинській гімназії не були для нього марними. Він збагатився знаннями, життєвим досвідом, з її стін виніс любов до літератури і пристрасну жагу до творчості. В 1831 році Гребінка закінчив гімназію і вступив на військову службу, але наприкінці 1831 року вийшов у відставку. В цей час він повертається додому.

Невдоволений нудним життям глухого провінційного хутора і окрилений першими літературними успіхами, Гребінка поривається в столицю, в далекий і принадний Петербург. Він влаштовується на службу чиновником комісії духовних училищ і водночас вчителює в ряді столичних навчальних закладів. З листопада 1838 року залишає цю посаду і до кінця життя перебуває лише на викладацькій роботі: читає російську мову та словесність.

У Петербурзі Гребінка розгортає жваву літературну діяльність, активно співробітничає в журналах та альманахах, знайомиться з Шевченком, який значно вплинув на його творчість. Протягом життя Євген Гребінка написав понад 40 повістей, романів, оповідань і байок, які умовно можна поділити на кілька тематичних циклів: показ окремих сторін українського життя, побут і звичаї чиновництва, поміщицька сваволя та пригнічення кріпаків.

У найкращих своїх байках - «Ведмежий суд», «Рибалка», «Ячмінь», «Віл» Гребінка правдиво відтворював тяжку долю людини-трудівника, шахрайство судових чиновників, хижацтво повітової адміністрації. 

Розвинувши в своїх байках народно-сатиричні традиції, Євген Гребінка підніс байку до нового, вищого рівня, що мало велике значення для розвитку української літератури.

В останні роки життя письменник почав готувати до видання зібрання своїх творів у восьми томах. У 1847 році з’явились друком перші чотири томи, в 1848 році – ще чотири. Але повністю здійснити свій задум письменникові не вдалося. 15 грудня 1848 року в Петербурзі після тяжкої тривалої хвороби (туберкульозу) у розквіті творчих сил Гребінка помер. Тіло його було перевезено в Україну і поховано в Мар’янівці поблизу рідного хутора.