На мовознавчому калейдоскопі, приуроченому Міжнародному дню рідної мови, користувачі бібліотеки-філіалу №7 говорили про «Енеїду» Івана Петровича Котляревського як скарбницю народної української мови. Адже його твір відкриває епоху не тільки нової української літератури, але і нової української мови із залученням саме живої народної мови.
Письменник довів, що українська мова, яка вважалася народною говіркою, ідеально підходить для написання серйозних літературних творів. Вона «з його легкої руки залунала… голосно», – як сказав Володимир Короленко, засяяла новими барвами й зачарувала світ своїм мелосом, лексичною розмаїтістю, словотвірною самобутністю, граматичною досконалістю.
Лише
прочитавши поему, можна зрозуміти і осягнути багатство її мови. Науковці
встановили, що у творі майже 7 000 слів. І ці слова описують предмети
українського побуту, одяг, взуття, головні убори, продукти харчування, сільськогосподарські
знаряддя, зброю, музичні інструменти. Згадані народні обряди, звичаї, страви, танці,
ігри, хвороби, гуляння.
Але
що там говорити про це – треба слухати «Енеїду»! А слухали її в неповторному
виконанні знаної витівниці Олени Іванівни Цубер! Саме вона зініціювала цей
захід, бо заявила, що вивчила напам’ять уривок із «Енеїди»! Слід відзначити, що
Олена Іванівна тільки вчиться говорити українською мовою! А прочитала вона
чималенько – 228 рядків! І це з емоціями і без запинки. Насолодились повною
мірою колоритною мовою Котляревського!
Зробили
екскурсію в садибу Івана Петровича Котляревського, переглянувши документальний
фільм Вахтанга Кіпіані «Історична правда в деталях. Народний Котляревський», в
якому разом з мистецтвознавицею з Києва Діаною Клочко вони розкривають
історичну значимість постаті Котляревського та його «Енеїди» в українській
літературі. Адже у своєму найвідомішому творі Котляревський одягнув
героїв Вергілія в український стрій і в результаті виявилося, що справжній
зміст поеми український народ зрозумів, а імперська влада не побачила небезпеку
для себе в «Енеїді».
Прогресивну
роль Івана Котляревського в історії вироблення національної української
літературної мови визначає й те, що йому пощастило увійти в історію
українського словникарства, причому фахово, позаяк він, завершивши поему, уклав
«Словарь малороссийских слов, содержащихся в «Енеиде», с русским переводом», до
якого увійшло 1547 слів.
«Енеїда»
Котляревського служить впродовж двохсот років і буде служити надалі
аргументованим і переконливим ілюстративним матеріалом для розкриття та
дослідження української мови.
Словник
із тлумаченнями до «Енеїди» Котляревського вирішив укласти полтавський історик Борис
Тристанов, коли не знайшов жодного повного зібрання коментарів до поеми. У ньому
– пояснення до застарілих та маловживаних слів, 3 тисячі статей та три сотні
коментарів до строф й рядків поеми Івана Котляревського. Працював він над
словником 3 місяці, використав близько двох десятків джерел. Нині словник
доступний у мережі Інтернет.
Як поет, драматург, словникар, мовознавець у широкому розумінні цього слова Іван Котляревський завжди з нами. Десятками сотень ниточок пов’язана мова його творів з мовою старою і мовою новою, що не стоїть на місці, а перебуває в постійному русі й розвитку.
Немає коментарів:
Дописати коментар