Євген Маланюк вважав, що поезія здатна не лише збудити націю, а й підготувати її до грядущих випробувань

Письменник, літературний критик, публіцист, культуролог-енциклопедист, сотник Армії УНР Євген Маланюк народився 1 лютого в селищі Пупок Херсонської губернії.

Ім'я Євгена Маланюка стало широко відомим лише на початку 90-х років минулого століття, через три десятиліття після його смерті. Довгий час творчий доробок цього самобутнього і талановитого поета був під забороною радянської пропаганди, яка причепила йому «ярлик» яскравого представника «українського націоналізму». Насправді ж він лише палко любив свою Батьківщину, за межами якої змушений був прожити більшу частину життя, і «сумно» жартував, що зазнав трьох еміграцій і двох інтернувань. Любов до рідної землі додавала наснаги творити, виливаючи її у динамічних поетичних рядках і публіцистичному слові.

Найголовнішою ідеєю, що проймала і поезію, і есеїстику Маланюка, була ідея української державності. Усією своєю творчістю поет прагнув дати відповідь на запитання: що являє собою українська культура, яке місце вона посідає серед інших культур, що є причинами тогочасного занепаду країни, як відродити українську державність. У розв’язанні цих проблем важливу роль Маланюк відводив ролі поета, бо вважав, що поет — це своєрідна ланка між Богом і землею, людьми:

Як в нації вождів нема,

Тоді вожді її поети.

Євген Маланюк з болем усвідомлював, що Україні бракує українців, натомість багато «малоросів» і «хахлів» — ось найважливіший історичний урок. І саме поезія, як це засвідчила поява Тараса Шевченка, здатна була не лише збудити націю, а й підготувати її до грядущих випробувань. Його поетична творчість  творила в слові все те, що було відсутнім у реальності, яка його оточувала.

Водночас Євген (Евген) Маланюк — це і ніжний лірик, тонкий метафорист, що у своїй поезії поєднує сувору аскетичність вислову, здатність до сильних почувань з витонченою ритмомелодикою, проникненням в глибини людської психології. Він створив прекрасні зразки любовної лірики, в якій освічується в коханні, оспівує жінку або жалкує за втраченими почуттями.

Творча спадщина поета, визнаного за українського класика, ідейно та тематично досить розмаїта. Збірки поезій та есе були видані у багатьох містах Європи й Америки, а нині й в Україні.

Цей допис створено працівниками бібліотеки-філіалу №7 до 125-річчя з дня народження Євгена Маланюка.