Чарльз Дікенс мав два великі таланти — писати смішне та змальовувати жахливе

7 лютого виповнюється 210 років від дня народження англійського письменника Чарльза Дікенса. Неодноразово літературознавці називали роботи Дікенса вершиною реалізму. Це письменник, який прожив не дуже довго, проте зробив вагомий вклад у британську і світову літературу в цілому. Англійський письменник-реаліст Г. Честертон зазначав, що Дікенс мав два великі таланти — вміння писати смішне та вміння змальовувати жахливе.

Чарльз Дікенс – письменник, який не тільки відобразив у своїх творах проблеми англійського суспільства, а й намагався їх розв'язувати. Його активна літературна й громадська діяльність сприяла ліквідації боргових тюрем, реформ у галузі освіти і судочинства, збільшенню кількості доброчинних організацій. Його любов до бідних і скривджених була справжньою, а не фальшивою, для нього вони були такими ж повноправними членами суспільства, як і заможні, їм він дарував усю силу свого таланту, усю свою любов, відкривши їм поезію їхнього буденного життя.

Народився Чарльз Дікенс 7 лютого 1812 року в сім'ї дрібного чиновника. Початкову освіту здобув у Чатемській школі, де тоді вчителював випускник Оксфорда Вільям Джілс, який прищепив хлопчикові любов до англійської літератури й до читання взагалі.

Батько письменника занадто легковажно ставився до сімейного добробуту, геть заплутався у боргах, і сім'я подалася до Лондона. Ситуація погіршувалася, і батько Чарльза потрапив-таки у боргову тюрму. Щоб якось зарадити лихові, Чарльза влаштовують на фабрику. Шість місяців, проведених у брудному старому приміщенні були для вразливого хлопчика чи не найстрашнішими: одноманітна праця тривала з ранку до вечора. Це була й моральна травма для Чарльза, котрий прагнув навчатися.

Материного спадку вистачило на те, аби розплатитися з кредиторами й забезпечити сім'ї більш-менш пристойне життя. Чарльз із неабиякою радістю залишив фабрику й продовжив навчання у приватній школі, після закінчення якої почав працювати молодшим клерком у адвоката.

З 1832 року Чарльз працював у місцевій газеті, потім був співробітником часопису «Дзеркало парламенту», що належав його родичеві. Наприкінці 1833 року в журналі «Манслі Мегезін» з'явилося перше оповідання «Обід на Поплар Вок». А вже у 1836 р. вийшли «Нариси Боза» у двох томах.

Після виходу в світ «Нарисів Боза» до Чарльза Дікенса завітав один із компаньйонів фірми Чепмен і запропонував участь у виданні, яке б частково нагадувало сучасні комікси. Це мала бути весела розповідь про спортивний клуб.

Величезний успіх записок змусив автора повірити у власні сили й він, не закінчивши цього твору, підписав договір на новий роман «Пригоди Олівера Твіста».

Після розриву з видавництвом у 1844 р. він подорожує Італією, Францією, Швейцарією. Враження від мандрівки відтворені у циклі «Картини Італії».

Початок 50-х років - новий етап у творчості Дікенса. У 1850 році він розпочав роботу над «Історією Англії для дітей», що мала стати захоплюючою і романтичною. У цей період Дікенс активно працює в різних жанрах, проте перевагу віддає роману та його жанровим формам: історичний роман («Повість про два міста» 1859), соціальний роман («Крихітка Доррін» 1855-1857), соціально-авантюрний («Великі сподівання» 1861), детективи («Таємниця Едвіна Друда» 1870), роман-утопія («Тяжкі часи» 1854).

Чарльз Дікенс не зміг закінчити свій останній роман «Таємниця Едвіна Друда». 8 червня 1870 року йому стало погано. Звістка про смерть улюбленого письменника буквально приголомшила Англію. Це була національна трагедія. Його поховано в куточку поетів у Вестмінстерському абатстві.