Щороку 23 травня в Україні на честь українських вояків — борців за волю України відзначають День Героїв. Його початки сягають 1941 року, але за радянських часів цей день відзначали здебільшого колишні вояки УПА, дисиденти та інші «антирадянські елементи». Підпільно, звісно. Зараз це неофіційне свято – горде і водночас сумне, адже багато героїв України розплатилися життям заради своєї країни і зараз в кровопролитних боях виборюють свободу для рідної землі.
Героями, які боролись за
незалежність українського народу, є Легіон Українських січових стрільців. Ця добровольча
армія відома з часів Першої світової війни.
Стрільці створили
пісенний культ, який не втрачає популярності вже сто років. Їх пісенна
творчість не має аналогів у світовій військовій поезії. Виплекана на козацьких
і народних традиціях, вона збереглася, оживляючи, підбадьорюючи, скріплюючи
український дух нашого воїнства у всі періоди визвольних змагань.
Вечір стрілецької пісні
«Співаймо, друзі, нелюдам на зло» пройшов в читальному залі бібліотеки-філіалу
№7. Маршем січових стрільців була пісня «Ой, у лузі червона калина». Саме цією
піснею, яка є однією з найпопулярніших і в наші дні боротьби проти московітів,
розпочали захід. Стрілецькі пісні виконував співак Юрій Трейгель.
Патріотичні, бойові,
веселі й жартівливі, глибоко ліричні та задушевні, сумні й трагічні, вони не
дають забути хто ми є на цій Землі.
Прозвучали пісні «Завтра в дорогу далеку», «Ударила куля», «Я не боюсь тюрми і
ката», «Чуєш, мій друже», «Зголосився комар».
Фінальним акордом дійства стала власна пісня Юрія Трейгеля «Людина – це борець». Ця пісня знакова, бо боротьба є не лише кредом поета і співака Юрія Трейгеля, а й принципом його щоденного життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар