Сьогоднішні переживання і поетичні настрої Ганни Дениско

23 травня була нагода поспілкуватися з Ганною Дениско – заслуженою журналісткою України, кавалером ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, лауреатом обласної премії ім. Симона Петлюри.

Шкільний нарис «Шумлять тополі» десятикласниці Ганни Дениско, який був опублікований в зіньківській районній газеті, визначив її подальшу життєву долю. Настільки він сподобався заступнику редактора цієї газети Владиславу Пономаренко, що одразу ж після школи відмінниця Ганна стала кореспондентом, а вже згодом здобувала освіту в Львівському університеті. Не пошкодувала, що обрала журналістську стезю, робота давала їй натхнення та можливість спілкування з цікавими людьми.

Тягарем було тільки те, що писати можна було не те, що хотілося, цензура не давала вільно творити.

Можливість писати правду з’явилася тільки зі здобуттям незалежності України. На зустрічі Ганна Іванівна читала патріотичні вірші, бо саме ця тема завжди її хвилювала. Її публіцистичні та поетичні твори пройняті водночас і гордістю, і болем за рідну багатостраждальну землю.

У фонді нашої бібліотеки є книга Ганни Дениско-Антипович «Про що гомонить Соборний майдан». Сьогодні Ганна Іванівна подарувала ще свої книги для волонтерського загону «Невтомні бабусі». Дякуємо за змогу детальніше знайомитися з творами справжніх патріотів. 

До речі, Ганна Іванівна веде активну громадсько-просвітницьку діяльність: засновниця і перша голова Полтавського осередку «Союзу українок», перший прес-секретар Полтавського осередку Руху, член правління Полтавського обласного товариства «Просвіта» (з 1988), заступник редактора часопису «ПЄВ» Полтавської єпархії УПЦ КП (з 1994).