вівторок, 17 травня 2022 р.

Столітній ювілей оповідача бувальщини Анатолія Дімарова

Анатолій Дімаров говорив, що книжка збагачує, дає розраду. Ми сьогодні також збагачувались чудовим словом, яке черпали з книг цього талановитого українського письменника. Його 100-річний ювілей користувачі нашої бібліотеки вшанували на літературній вітальні «Оповідач бувальщини».

Письменницький хист Дімарова гартувався в горнилі життєвих випробувань, він мав відчуття мови з дитинства, вважав, що письменник завжди має бути в опозиції до влади. Тому свого часу був оголошений антирадянщиком і антисемітом, п’ять років його не друкували, вже навіть після того, як його твори виходили 100-тисячними тиражами. Дуже жалкував, що не міг писати правди і його романи виходили порізані. Вже у незалежній Україні Анатолій Дімаров доповнив свій роман «І будуть люди» викресленими цензурою сторінками, відкрив не тільки своє справжнє прізвище у книзі спогадів «Прожити й розповісти», а й розповів пережите, відчуте без перебільшень і жодних виправдань. А сказані в 2014 році слова Анатолія Андрониковича стали пророчими: «Наш сусід на нашу голову без України не може жити і мріє про Україну-колонію… Прогнозами я не займаюся, але вірю, що це не триватиме вічно, і Україна все-таки поєднає все найпрогресивніше. Ми повинні зберегти свою націю, бо людина без національності перетворюється в ніщо».

Немає коментарів:

Дописати коментар