Ніхто з людей не любить так, як мати

У другу неділю травня ми прославляємо жінку, яка подарувала кожному з нас найцінніше – життя. Ця жінка – мама, любов якої – найсвятіша. Вона потрібна нам в дитинстві, в пору становлення, тоді, коли вже самостійно виховуєш дітей і навіть, коли матінки вже немає поряд, кожна дитина зі щемом згадує материнську ласку, щирий погляд, добру пораду.

Мати – це символ усього найкращого. В одному арабському прислів’ї говориться, що Бог створив на світі Матерів, щоб замінювали Бога там, де його нема.

Свічка материнського серця завжди освічує дорогу дитини в житті. Серце матері ніколи не залишається байдужим, бо в ньому не згасає безмежна материнська любов.

Тема матері, материнства – невичерпна, як і сила материнської любові.

Про любов дітей до матері і матері до своїх дітей написано безліч творів, але висновок із них завжди один — любов до матері є тим найсвятішим почуттям, що робить людину людиною і дає їй відчуття щастя й духовної сили.

Андрій Малишко у своїй знаменитій «Пісні про рушник» оспівав материнські й синівські почуття, добре розуміючи, що, поки мати жива, «незрадлива материнська ласкава усмішка» і «засмучені очі хороші» її будуть супроводжувати дітей на життєвих дорогах.

Про це ж пише й Василь Симоненко: «За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата».

Зворушливий до болю вірш Бориса Олійника «Пісня про матір» наголошує на тому, що все добре – від матері. Це вона «прибрала планету», а головне – «навчила дітей, як на світі по совісті жити».

Микола Вороний у баладній пісні «Легенда» розповідає трагічну й повчальну історію про серце матері, в якому любов до своєї дитини і почуття всепрощення живуть вічно.

Хлопець уперше в житті покохав сильно та віддано. А красуня вирішила перевірити силу його почуття до себе доволі жорстоко: попросила принести їй серце його матері. Три дні юнак мучився, серце йому краяло від почуття любові до матері та до дівчини. Врешті-решт зробив вибір: уночі, «як кат», вирвав у матері з грудей її живе серце і поніс його їй, єдиній і коханій.

Востаннє мати звертається до свого сина, який позбавив її життя, але в її словах не чується докору, тільки турбота про свою кровинку. Так, для матері завжди її дитина найкраща, любляче серце матері безкорисливе, воно готове простити найтяжчий гріх.

Щоб написати пісню, казав співак композитор-пісняр, народний артист України Микола Мозговий, потрібен поштовх і тоді те, що йде з глибини душі, підкріплюється баченням, навичками, поєднується із чуттєвістю, красою – і цей особливий стан душі надихає на творчість. Гімном всім матерям звучить його прекрасна пісня «Материнська любов».

Працівники бібліотеки-філіалу №7 підготували до Дня матері фотоколаж «Ніхто з людей не любить так, як мати».