Айзек Азімов стверджував, що наукова фантастика – це одна із ланок, яка допомагає об'єднати людство

Працівники бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ повідомляють любителям фантастики, що 2 січня виповнюється 105 років від дня народження американського письменника, популяризатора науки, одного з найвідоміших майстрів наукової фантастики Айзека Азімова (1920 – 1992).

Якщо хтось планує читати фантастику, то рекомендуємо звернутися саме до творів цього автора. Адже Айзека Азімова разом з Артуром Кларком і Робертом Гайнлайном називають «великою трійкою» наукових фантастів, що зробили значний вплив на жанр в середині XX століття. Він – неодноразовий лауреат багатьох національних і міжнародних літературних премій, у тому числі «Х'юго» та «Неб'юла», найвищих нагород в американській фантастиці.

З дитинства Айзек Азімов був талановитим. У 5 років він уже навчився читати. У 7 років в нього уже був формуляр в місцевій бібліотеці і читав хлопчик все у величезних кількостях. З 9 років юний Ісаак почав читати в журналах науково-фантастичні історії і закохався в цей жанр. А вже в 11 – написав першу фантастичну історію.

До 21 року Азімов отримав ступінь магістра, а в 29 став професором Бостонського університету, де потім і викладав протягом декількох десятків років. Загалом Айзек Азімов був володарем 14 почесних вчених ступенів різних університетів світу.

Але це не завадило йому стати плідним письменником. Айзек Азімов написав майже 500 книг. Його жартома називали «людиною – друкарською машинкою» через те, що він працював по 14 годин на добу, набираючи текст зі швидкістю близько 90 слів за хвилину.

Перше опубліковане оповідання «В полоні у Вести» (1939) Айзека Азімова не принесло письменникові особливої популярності. Зате оповідання «Прихід ночі» (1941) справило фурор в середовищі шанувальників фантастичного жанру. У 1968 році оповідання навіть назвуть кращим з коли-небудь опублікованих в цьому жанрі.

Крім того, він пробував себе і в інших жанрах: стиль фентезі, детективні історії, гумористичні повісті. Однак головна мета Азімова не змінювалася: він намагався зробити науку більш доступною широкому колу читачів і видав серію науково-популярних книг із різних галузей знань – фізики, історії, хімії, психології, астрономії і т. д.

В Азімова-фантаста дві центральні теми – створення і використання роботів та розселення людей у космосі, освоєння ближніх планет, а потім вихід за межі Галактики.

Його називають письменником, який змусив людство полюбити роботів. «Я, робот» – це кращий збірник науково-фантастичних оповідань про роботів. Він вперше сформулював три закони робототехніки, які пояснюють, що робот не може завдати шкоди людині, повинен слухатися людей і захищати себе, якщо це не суперечить першим двом законам.

Класикою наукової фантастики вважається цикл романів «Фундація», який входить до складу 19-томного циклу Айзека Азімова «Історія майбутнього».

У 1964 році, під час всесвітньої виставки в Нью-Йорку, видання Тhe New York Times запитало в Азімова, чого досягне людство через півстоліття, тобто в 2014 році. Письменник висунув чимало різноманітних теорій, і більшість з них – справдилися. Зокрема 3D фільми, використання сонячної енергетики, смартфони, використання штучних супутників і навіть заморожені обіди.

Захопливі, гостросюжетні, спрямовані в майбутнє, твори Азімова мають успіх у читачів усього світу різного віку. Письменник убачав високе призначення своєї творчості у тому, що вона допомагає людству вижити, а письменник-фантаст несе високу моральну відповідальність: «Історія сягла моменту, коли людству вже не можна ворогувати. На землі повинна запанувати дружба. Я завжди намагаюсь підкреслити це у своїй творчості... я впевнений, що наукова фантастика – це одна із ланок, яка допомагає об'єднати людство».