Поезія Василя Симоненка – пророцтва для сьогодення

Великий Полтавець, Прометей всієї України Василь Симоненко прожив коротке, як зірка в небі, життя, залишив після себе незгасимий слід. В рік його 90-ої річниці з дня народження для користувачів бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ було проведено поетичний альбом «Поезія Василя Симоненка – пророцтва для сьогодення» в рамках міні-проєкту «Славу краю роблять люди».

Василь Симоненко – один із найталановитіших виразників дум і прагнень рідного народу, своєї доби. Важливою зброєю поета в період тоталітаризму було слово. Він користувався нею дуже сміливо за що і був знищений. Василь Симоненко помер (а фактично загинув після побоїв у відділку міліції) у 28, щоб воскресати у віршах, в «окрайцях» щоденникових думок, в спогадах друзів і однодумців, в пошані майбутніх поколінь.

Вітер часу не остудив творчі послання Симоненка, тому вогнем душі, синівською любов’ю і турботою  жаріють вони і сьогодні. Пророче нині звучать слова поета-патріота:

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова…

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

А саме значиме, що цю битву поет описав у вірші «Можливо, знову загримлять гармати». Дійсно, плачуть і журяться тисячі матерів, бо сини ідуть на війну. А девізом до дії є заклик поета:

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,

І тут не треба страху і ниття –

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

«Для пісні своєї, для думи своєї в щасливу мить народила його Україна. І він – за прикладом наших кращих поетів – відплатив їй синівською вірністю, чистим горінням душі» – так ємно сказав про поета Василя Симоненка та його творчість письменник Олесь Гончар.

Любов до України – наскрізна тема всієї творчості Василя Симоненка. Ця священна любов озвучена його довічним заповітом:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Саме ці слова золотими буквами сяють на пам’ятнику, що стоїть на могилі Василя Симоненка, а вірш «Лебеді материнства» став піснею, що набула надзвичайної популярності в народі. На вірші Василя Симоненка створено десятки пісень. Їх виконують і кобзарі, і панки, і поп-виконавці, і метал-гурти, їх співає молодь під гітару. І ніби звучить голос Василя Симоненка, яким він і сьогодні вітає життя: «Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив…»