9 січня виповнюється 135 років від дня народження чеського драматурга, фантаста, журналіста, автора гумористичних оповідань Карела Чапека (1890 – 1938). Його не можна назвати фантастом чистої води, бо він працював у багатьох жанрах, але саме твори з елементами фантастики, такі як п'єса «Засіб Макропулоса», романи «Фабрика абсолюту» і «Війна з саламандрами», принесли йому світову популярність.
Письменник усе своє життя працював журналістом. Спочатку – в «Національній газеті» а з 1921-го й до кінця життя – культурним і політичним редактором у газеті «Народні новини». Він отримав ступінь доктора філософії, був номінантом Нобелівської премії з літератури у 1936 році, засновником і першим головою Чехословацького пен-клубу (в 1925 – 1933), членом комітету Ліги націй з літератури й мистецтва (з 1931-го), а 1935-го висувався на посаду президента Міжнародного пен-клубу Гербертом Веллсом, який бачив у ньому свого наступника.
Карел Чапек мав слабке здоров’я, але це не завадило йому займатися своїми незліченними захопленнями: живописом (брат познайомив його з багатьма представниками чеського модернізму), фотографією (його книжку фотографій «Дашенька, або життя цуценяти» найбільше публікували в Чехословаччині тих років), тваринами. Чапек колекціонував килими й був фахівцем у царині килимознавства, вирощував кактуси, збирав платівки з музичними творами з усього світу. Велику частину своєї енергії письменник спрямував у русло творчості. За 22 роки письменницької праці він написав 44 книжки!
Перші твори Чапек почав писати в 14 років у співавторстві з братом Йозефом. До речі, на батьківщині письменника, в невеликому чеському містечку Стара-Гуть є музей братів Карела і Йозефа Чапеків. Його відкрито в будинку, який Карел Чапек зі своєю дружиною, акторкою Народного театру Ольгою Шайнпфлуговою отримав як весільний подарунок для довічного мешкання з можливістю реконструювання та вдосконалення.
Користувачі бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ полюбляють читати і перечитувати спадщину Карела Чапека, адже сьогодні, коли на теренах нашої країни йде боротьба за долю не тільки України, але й всієї Європи, його твори актуальні як ніколи. Бо в роки життя та творчості письменника в Європі також йшли війни. Тоді Чапек написав «Болісні оповідання», а згодом і роман «Війну з саламандрами», який є вершиною його творчості. Він є не тільки науково-фантастичним та сатиричним романом, це і «роман-памфлет», і «роман з ключем».
Тут багато натяків як на реальні події, так і на реальних людей. На думку багатьох літературознавців, прототипом Андреаса Шульце, Верховного саламандра, став Адольф Гітлер. У тексті це прямо не вказується, але наприкінці є авторська ремарка, що Шульце під час Першої світової служив фельдфебелем. Гітлер, як відомо, у Першу світову був єфрейтором.
Карел Чапек помер 25
грудня 1938 року від запалення легень, яке отримав, ліквідуючи наслідки повені
в Празі. Це сталося незадовго до повної окупації Чехословаччини. Однак існує
легенда, яка розповідає, що він усю ніч молився в соборі святого Віта за
порятунок своєї країни, під чого застудився й занедужав.
Молитви не врятували Чапека, але захистили від катівень гестапо, бо нацисти прийшли заарештувати його через 2 місяці після смерті письменника. Сумної долі не зміг уникнути його брат Йозеф, який зазнав репресій і жахіть, передбачених у «Війні з саламандрами», в концентраційному таборі Берген-Бельзен.
Немає коментарів:
Дописати коментар