Олександр Ірванець: Хронікер сучасності та майстер літературних провокацій

24 січня виповнюється 65 років відомому українському поету, прозаїку, драматургу і перекладачеві Олександру Ірванцю.

Його називають «найвеселішим» представником сучасної української літератури, хоча за його іронією часто ховається глибока тривога за долю країни. Недарма його також знають як «хронікера сучасності». Він миттєво реагує на події в державі – від Помаранчевої революції до сьогодення – пишучи на гострі політичні теми.

Вірші Олександра Ірванця часто стають афоризмами. Він майстерно висміює суспільні вади, «шароварний» патріотизм та політичний абсурд. Відомі його збірки: «Тінь великого класика», «Вірші останнього десятиліття», «Сатирикон – ХХІ».

«Є речі, які важко описати в поезії. Вони вимагають або поеми, чи роману у віршах, чого я ніколи в житті не напишу. Не все піддається поезії, і тому кілька останніх років я пишу п'єси і прозу», – так пояснив Олександр свій ухил до прозової творчості.

Роман «Рівне/Ровно (Стіна)» – це дебютна велика проза Олександра Ірванця, опублікована у 2002 році. Це один із найважливіших творів у сучасній українській літературі, написаний у жанрі антиутопії та політичного гротеску. Головна ідея роману – розділення рідного міста автора, Рівного, на дві ворожі частини за аналогією до Берлінської стіни. Західне Рівне (Україна) – капіталістична, дещо хаотична, але вільна частина міста, а східне Ровно (Соціалістична Республіка) – тоталітарний заповідник комунізму, де панує бідність, цензура та спецслужби (ГБ).

Ірванець написав цей твір задовго до реальних подій 2014 року, але він дуже точно вгадав відчуття «двох Україн», ментального розколу та небезпеку повернення в радянське минуле. Автор безжально висміює обидві сторони. Західне Рівне у нього – це не рай, а дикуватий капіталізм, тоді як Східне –  похмура пародія на СРСР. Його роман можна вважати роздумами про те, як ідеологія може розрізати навпіл не лише місто, а й людську душу.

Роман Ірванця «Харків 1938» став справжнім вибухом в альтернативній історії України. Це один із найрезонансніших і найнезвичайніших творів автора, опублікований у 2017 році. Письменник описує ситуацію, в якій Україна перемогла у визвольних змаганнях 1917–1921 років і втримала незалежність.

У 1938 році існує потужна незалежна держава – Українська Робітничо-Селянська Республіка (УРСР) зі столицею у Харкові. Це багата, мілітаризована і впливова країна, яка не входить до складу СРСР (більшовицька росія існує окремо). У романі зображені події, коли у Харкові готуються до грандіозного міжнародного карнавалу. На цьому тлі розгортається шпигунська інтрига: спецслужби намагаються запобігти теракту, який готують ворожі агенти, щоб підірвати міць республіки.

«Фішкою» роману є те, що Ірванець «зберіг життя» представникам «Розстріляного відродження». У книзі ці люди – живі, успішні та визнані: Микола Хвильовий не вчинив самогубства, а є впливовим ідеологом; Павло Тичина – видатний державний діяч, не зломлений радянською системою; Володимир Сосюра – живий класик, а Лесь Курбас ставить грандіозні шоу світового рівня.

Центральним персонажем є полковник Коцюба – досвідчений контррозвідник, який веде гру проти ворожих шпигунів. Місто Харків описане як мегаполіс, футуристичний центр Європи з хмарочосами, широкими проспектами та бурхливим нічним життям. Це утопічний образ «ідеальної України», про яку мріяли митці 20-х років.

Але Ірванець не був би собою, якби не додав гострої сатири. Він показує українську державу як досить жорстку, іноді навіть тоталітарну структуру з культом вождя. Це змушує читача задуматися: «Чи справді така незалежність була б ідеальною?»

«Харків 1938» – це водночас і зізнання в любові до української культури 1920-х, і попередження про небезпеки будь-якого радикалізму.

Працівники бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ хочуть звернути увагу, що романи Олександра Ірванця – це ідеальне поєднання гострого сюжету, блискучого гумору та глибокої філософії. Щоб зрозуміти природу української незалежності, посміятися над абсурдом сьогодення та замислитися над майбутнім, візьміть до рук «Рівне/Ровно» або «Харків 1938».

Найкращий спосіб привітати письменника з 65-річчям – це стати його читачем. Відкривайте українське – читайте Ірванця!