Батько великого титана науки: Іван Вернадський

5 червня 2021 року виповнюється 200 років від дня народження Івана Васильовича Вернадського. Склалося так, що ім’я його сина всесвітньо відомого вченого-природознавця Володимира Івановича майже впродовж століття затіняло в науці постать батька.

І не дивно, що донедавна Іван Вернадський належав до напівзабутих українських учених, адже за радянських часів його подавали як буржуазного економіста, який відверто захищав капіталізм і негативно ставився до соціалізму.

Працівники бібліотеки-філіалу № 7 підготували інформацію про значення усього зробленого Іваном Васильовичем Вернадським для науки, для розвитку світової економічної думки середини 19 століття.

Вчений-економіст, публіцист і видавець, перший професор кафедри політичної економії та статистики Київського університету Св. Володимира Іван Васильович Вернадський – найбільш видатна постать вітчизняної університетської економічної науки часів її становлення.

Все життя вчений ідентифікував себе як українця, а публікація праць російською мовою диктувалася радше історичними обставинами відсутності української державності.

Іван Васильович Вернадський добре володів українською мовою, в його домівці часто співали українські пісні. Вчений мав велике зібрання українських книжок. Був особисто знайомий з Тарасом Шевченком, Пантелеймоном Кулішем, Михайлом Максимовичем, Григорієм Квіткою-Основ'яненком.

Іван Вернадський в родинному колі

Іван Васильович був членом «Комісії по обстеженню Київського навчального округу», яка всебічно вивчала стан справ на цій території, як демограф він ретельно з'ясовував кількість українців у світі. У 1859 р. дійшов висновку, що їх 10 млн.

Відпочиваючи з сином у Мілані в 1876 році, Вернадський довідався про Емський указ. Це його дуже схвилювало. Івану Васильовичу вдалося прищепити любов до України своєму синові – всесвітньовідомому вченому, співзасновнику і першому президенту Української академії наук Володимиру Вернадському.

Володимир Вернадський

Іван Вернадський не був вузьким фахівцем. Його цікавила ціла низка економічних і статистичних проблем: історія розвитку економічної думки, методологія політичної економії, теоретична та практична статистика, міжнародні економічні відносини, теорія зовнішньої торгівлі, теорія потреб споживачів, питання реформи 1861 року, проблеми сільського господарства, економічно-соціологічні питання.

До речі, Вернадський у своїх публікаціях був (не без впливу першої дружини) піонером у справі захисту прав жінок. Він закликав жінок займати такі місця праці, де б вони могли проявити себе найефективніше та заробляти нарівні з чоловіками.

На думку дослідників, твори вченого до сьогодні зберегли наукову цінність.

Для сучасного осмислення інтелектуальної постаті Івана Вернадського у контексті історичного минулого та сьогодення економічної науки, розкриття громадянської позиції та ролі вченого в соціально-економічних перетвореннях, формуванні нової генерації науковців, подвижників суспільних реформ 19 травня цього року в онлайн-форматі відбулося пленарне засідання науково-практичної конференції «Іван Вернадський – учений-економіст, педагог, громадянин».

Отже, хочеться сподіватись, що у нинішньому XXI столітті, спадщина Івана Васильовича Вернадського буде оцінена належним чином і його економічні праці ще принесуть користь нашій державі.