Історична і життєва правда романів Василя Шкляра

10 червня свій 70-річний ювілей святкує один з найвідоміших сучасних українських письменників, «батько українського бестселера» Василь Шкляр. Кожен його роман отримує епітет як не "культовий", то "скандальний". Кожен його вислів розбирають на цитати, а кожен вчинок (чого варта тільки відмова від Шевченківської премії чи принципова відмова від перекладу "Чорного Ворона" російською) обговорюють ще багато років по тому.

Василь Шкляр є членом Спілки письменників України та Асоціації українських письменників, лауреатом багатьох літературних премій. Він також є автором багатьох книг, зокрема романів «Тінь сови», «Ностальгія», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Чорний Ворон (Залишенець)», «Маруся», «Чорне Сонце», «Самотній вовк», «Троща» та інших. Його твори перекладено англійською, словацькою, болгарською, вірменською, португальською мовами.

Характерні ознаки романістики В. Шкляра, які відрізняють його від інших прозаїків, – прискіплива увага до історичної доби, складна сюжетна побудова (події охоплюють тривалий проміжок часу, у кожному творі письменника переплітаються декілька сюжетних ліній), а також непрості життєві ситуації, в які потрапляють герої. Водночас його романи не статичні або застиглі в догматичній непорушності: герої, події, епізоди, прив’язані до історичної доби, демонструють авторське вміння обіграти дійсний факт таким чином, що він набуває ознак міфу, перевтілення в історичну легенду.

Найбільш замовчуваною сторінкою української історії є тема повстанського руху проти окупаційної більшовицької влади 1918–1921 років, зокрема феномен Холодного Яру. Василь Шкляр - один із перших, хто художньо переосмислив і переповів події тих часів. Його роман “Чорний Ворон” (“Залишенець”) (2009) здобув справжнє визнання та водночас показав, що і сучасна українська література здатна задовольнити вибагливі читацькі смаки. 

Секрет успіху “Чорного Ворона” – у документалізованій увазі до національно-визвольних змагань, унікальній реконструкції української історії, зокрема її захоплюючій белетризації. Замовчувана довгий час тема повстанського руху проти окупаційної більшовицької влади – одна з причин стрімкої популярності роману “Чорний Ворон”, який став першим національним бестселером у сучасному літературному процесі. Популярності твору опосередковано посприяла відмова Василя Шкляра від Шевченківської премії в 2011 р. і, натомість, вручення йому Народної Шевченківської премії (17 квітня 2011 р. в Холодному Яру біля пам’ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупаки). Тож інтерес до “Чорного Ворона” зріс завдяки громадянській позиції його автора.

Роман “Маруся” (2014) також відновив замовчувані в СРСР історичні факти антибільшовицького повстанського опору 20-х рр. XX ст., зокрема перебування Української Галицької Армії в Києві. 

Обидва романи В. Шкляра, засвідчили бажання простих українців знати правду про себе, повернутися до свого коріння, зрозуміти власну унікальність.

За словами Василя Миколайовича, найкраща для нього премія – «це прихильність моїх читачів. Те, що мої романи мають найширший попит, вони найкраще продаються, і це для мене найвища винагорода. Я понад усе ставлю інтерес свого читача, якого я люблю, а він мені платить тим же».

Працівники бібліотеки-філіалу № 7 щиро вітають талановитого майстра слова, бажають творчих успіхів і натхнень!