Все життя і творчість художника Євгена Путрі були пов’язані з нашим містом та краєм

15 листопада помер Євген Путря – полтавський художник-графік, член Національної Спілки художників України, лауреат премій імені Самійла Величка, Панаса Мирного та Миколи Ярошенка, батько талановитої вічно юної художниці Саші Путрі, який тільки 1 листопада відзначив свій 85-ти річний ювілей.

Євген Васильович Путря виріс в інтелігентній родині агронома Василя Костянтиновича та вчительки Таїсії Семенівни, де шанували мистецтво, любили музику та співи. Ще в дитинстві Євген вирішив стати художником і не змінив своє рішення. Навіть під час війни юний художник не полишав малювання, потім відвідував художній гурток при Полтавському художньому музеї, а потім художню студію при Палаці піонерів. Тут він знайшов друзів на все життя та однодумців – Віктора Батуріна, Анатолія Щербака, Валерія Мозока.

Після служби в армії Євген Васильович вступив до Харківського художнього училища, а потім на історичний факультет Харківського університету, навіть побував на розкопках.

Його дружиною стала Вікторія, яка також захоплювалась і музикою, і співами, і малюванням. Вона після закінчення Харківської консерваторії присвятила себе музиці, а Євген залишив справою свого життя малювання, хоча також володів прекрасним голосом і навіть співав у хорі Валентина Юхимовича Міщенка.

Після роботи на Полтавському художньому комбінаті, Євгена Васильовича захопила активна діяльність у «славній бригаді» – творчій групі художників, яка виникла для створення музейних експозицій. Величезний діапазон їх робіт, творчість приносили не тільки задоволення авторам, але й величезну користь рідному місту. Бригада подарувала оновлені експозиційні зали Полтавського літературно-меморіального музею І.П.Котляревського, музею-садиби Панаса Мирного, музею-садиби В.Г.Короленка, історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». А потім робота в 12 музеях Полтавщини та України.

Діапазон творчості Євгена Васильовича величезний – живопис, графіка, карбування по міді, латуні, алюмінію. Найвпізнаванішою роботою стало зображення знаменитої полтавки Марусі Чурай (1974), а також митцем виконана ціла серія карбованих портретів великих історичних постатей.

Творчість Євгена Васильовича Путрі була широко представлена на різноманітних виставках, як міських, так і обласних, республіканських і міжнародних. Роботи митця зберігаються у багатьох музеях і приватних колекціях України та за кордоном, також у полтавських музеях. Як життя Євгена Васильовича Путрі, так і творчість, пов’язані саме з Полтавою. Бо сам він говорив, що «якби я жив не в Полтаві, то не став би художником. В ній все таке дороге, таке рідне…».

Тому полтавці сумують з приводу смерті Євгена Путрі і в ці дні висловлюють щирі слова співчуття рідним і близьким славного земляка.

Цей допис створили працівники бібліотеки-філіалу № 7.