субота, 4 липня 2020 р.

Дніпро – головна річка України

       Щорічно, в першу суботу липня, в Україні відзначають День Дніпра. Перше святкування відбулося у 2003 році. Метою було привернути увагу до екологічних проблем річки.
 Мабуть і недарма, бо роль Дніпра в житті українців не перебільшена. З давніх часів він забезпечував жителів водою і рибою, служив важливим торговим каналом. Сьогодні ж Дніпро залишається джерелом водопостачання для 70% населення України.
  Дніпро – найбільша річка Європи після Дунаю та Волги, а в Україні їй немає рівних, довжина річки – 2285 км.
  У давнину річка називалася Борисфен. Римляни дали їй ім’я Данапріс. Слов’яни називали Славутичем.
  Саме на Дніпрі у 988 році князь Володимир охрестив Русь. У його водах були хрещені кияни і сам князь.
  Дніпро згадується і описується в романах, поезії та прозі, піснях, сотнях історичних досліджень на різних мовах різних часів.
  Згадується річка і в старовинних переказах, піснях.
 Легенда про Дніпро
  Жив у стародавні часи могутній богатир Лиман, і було в нього двоє дітей – дочка Десна та син Дніпро. Десна була старшою, а Дніпро молодшим. От виросли діти, настав час Лиману передавати їм свої володіння. Каже батько:
  – Діти мої любі, приходьте завтра до мене за благословенням. Хто першим прийде, тому й спадок мій залишу.
  Полягали Десна та Дніпро спати. Та не спиться Дніпрові, сон не йде до нього. Хоче син першим батькове благословення взяти. І ранком, як тільки зоря зійшла, Дніпро прийшов до Лимана.
  – Благословіть, тату!
 – Добре, сину, – каже Лиман, – Та чому ж не прийшла Десна, адже вона старша за тебе і більше прав має на мій спадок?
  – Вона ще спить, батьку, – відповів Дніпро.
 Благословив Лиман сина, і той пішов батьківську землю міряти, господарювати на ній.
 Проспала Десна вранішню зорю. Прокинулась – а молодшого брата вже немає. Прибігла до батька:
 – Благословіть, тату!
 Лиман благословив дочку, а потім каже:
– Дніпро першим від мене благословення взяв, але якщо випередиш його і першою землю мою зміряєш – пануватимеш на ній по праву.
Побігла Десна за братом, а попереду себе сокола пустила, щоб він дорогу їй показував. Але як не намагалась, усе одно випередити Дніпра не змогла. Раптом побачила Десна братів слід: «Якщо не випереджу його, то разом із ним отримаю батьківську спадщину».
Ступила Десна у слід Дніпра – і вмить обидва стали ріками, потекли разом. Це батько вирішив примирити дітей своїх.
Проте Дніпро з тих пір усе одно вважається головною річкою Вкраїни. Як розрізнити, де вода сестри, а де брата? Просто – в Десні вода світліша, а в Дніпрі темнувата.
В українській літературі річка неодноразово згадується вже в «Повісті врем'яних літ», з нею пов'язується легенда про святого апостола Андрія, оповідання про хрещення Русі Володимиром Святим, про війни засновників Київської Держави з численними ворогами. У «Слові о полку Ігоревім» є звертання дружини князя Ігоря Святославича — Ярославни: «О, Дніпре, Славутичу», яке свідчить про давність шанобливого фольклорного епітета річки — Славутич.
До неї звертаються і в літературі часів Козацької Держави («Вірші на жалосний погреб…Сагайдачного», драма «Милость Божія», козацькі літописи).
Є він і в народних думах: «Тогда козаки собі добре дбали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли» («Дума про Самійла Кішку»).
Відомі письменники, такі як Тарас Шевченко і Микола Гоголь захоплювалися масштабами і красою річки та неодноразово згадували у своїх оповіданнях і віршах. Так, образ річки пов'язаний з усією творчістю Тараса Шевченка, в тому числі як символ історичної долі українського народу. Шевченків «Заповіт» і поховання поета над Дніпром великою мірою визначили і нині живу традицію шанування річки як української національної святині.
До тематики Дніпра-Славути також звертались Максим Рильський, Григорій Чупринка, Василь Симоненко, Павло Тичина, Володимир Сосюра («Іще не скресла крига на Дніпрі» та інші), Микола Вінграновський («Чуєш, Дніпре мій», «Скажи мені, Дніпре», «Ніч Івана Богуна» тощо) та багато інших письменників.
Дніпрові краєвиди також популярні серед художників — різних часів і різних країн.

Немає коментарів:

Дописати коментар