Конюшина – альтернатива папороті

        Ну хто ж не знає легенду про те, що в ніч напередодні свята Івана Купала рівно опівночі на мить зацвітає папороть?

Легенда на те і є легендою, бо насправді папороті взагалі не цвітуть. Папоротеподібні з’явилися на Землі набагато раніше квіткових рослин – 400 мільйонів років тому (перші залишки квіткових рослин мають вік близько 140 мільйонів років). Розмноження у них відбувається не за допомогою квітів, а за допомогою спор.

      А за легендою квітка папороті сяє, як вогонь, так що на нього неможливо дивитися. Але найголовніше, ця квітка володіє чарівними властивостями: той, хто зможе його знайти, встигне зірвати і донести до будинку, знайде безліч магічних здібностей. Він зможе ставати невидимим або приймати будь-який вигляд.  Він стане розуміти мову тварин, знайде владу над нечистою силою, отримає здатність бачити через землю зариті в ній скарби.

Але не все в цьому світі вимірюється грошима. І це було так завжди. Майстерно описав у повісті «Вечір напередодні Івана Купала» Микола Васильович Гоголь пригоди парубка Петра, що відправився на пошуки цвіту папороті.

Знайшов і квітку, і скарб «стільки золота, скільки … й не снилося». Але потім виявилось, що той скарб треба  скропити кров’ю. І далі діє уже не магія, а зловіщі сили, бо очі в Петра запалали, «розум помутився… як божевільний, ухопився він за ніж, і безневинна кров бризнула йому межи очі…». Занапастивши себе статком отриманим нечесним, злочинним шляхом, щастя він так і не збудував. І не залишилось від нього «нічого, окрім купки попелу…. А у мішках, де було золото – лише черепки побиті». Не можна втрачати душу, прагнучи здобути бажане.

Читаючи книгу Світлани Талан «Матусин оберіг», можна натрапити на цікаву легенду про конюшину також пов’язану зі святом Івана Купала.

Мати, яка рано помирає залишає доньці Олесі написані листи, щоб та їх читала поступово кожного року у день свого народження. А в останньому листі ще й талісман та історію його походження з щирою надією, що цей подарунок стане захистом і підтримкою у її житті.

«Олесю, моя кохана, люба дівчинко! Напевно, це мій останній лист. Які обіцяла, у ньому сюрприз. У той день, коли я дізналася, що вагітна, ми пішли з твоїм татом прогулятися на природу. Я мала намір сповістити його про це не вдома, а десь серед дерев, де є травичка та ростуть квіти. Ми знайшли прогалину, застелили простирадло на траві, де росла конюшина. І тут я випадково побачила листочок конюшини з чотирма пелюстками! Від старих людей чула, що знайти такий листочок – то на щастя та удачу. Я відчула, що то знак долі, обережно зірвала його, засушила в книжці й увесь час берегла для тебе. Колись древні слов’яни носили такі обереги при собі, загорнувши в хустиночку, і він оберігав від усіх бід. Якось я прочитала, що листочок конюшини з чотирма пелюстками трапляється рідко, один на десять тисяч рослин. Одна пелюстка – для віри і слави – стихія Вогню, друга – символ багатства та удачі – стихія Води, третя – вічна любов, надія й щастя – це Повітря, четверта – на здоров’я й силу душевної рівноваги – належить Землі. Подейкують, що найбільшу силу чотирилисник конюшини має в ніч, коли місяць уповні, дні рівнодення, а особливо в ніч на Івана Купала – з шостого на сьоме липня».

В книзі Олеся, переживши багато жорстокості і образ, бід і поневірянь, знаходить своє щастя поряд з коханим. А для його порятунку навіть жертвує своїм талісманом. 

В Інтернеті, дійсно, є багато інформації про незвичні властивості конюшини. Виявляється, рослина володіє величезною силою, яка здатна захистити людину від різного роду недуг. Особливо потужний оздоровчий вплив конюшина чинила на людей, хворих «душею» (розлад психіки). Також рослина дарує красу, молодість і довголіття. Її листочки висушували, загортали в носовичок і носили в кишені. А тому, хто в день літнього Сонцестояння використовує листочки конюшини для розпалювання багаття, рослина дарує швидку зустріч з другою половинкою.

Не тільки чотирилисник користується в народі славою. Вважається, що більшого успіху досягне людина, що знайшла п’ятилисник або навіть шестилисник. У 2002 році в Книгу Гіннеса був занесений факт знаходження японським фермером Шигео Обарою 18-ти листої конюшини. У 2008 він же сповістив світ про те, що йому вдалося виростити 21-но листу рослину. А в 2011 році був зафіксований у Книзі рекордів Гіннеса ще один рекорд Шигео – йому вдалося відшукати 56- ти листу конюшину!

Сьогодні конюшина як символ удачі не втратив своє значення для тих, хто вірить в тонку матерію світу. Не тільки чотирилиста конюшина, але і трилиста використовується людьми як амулет, талісман. Вважається, що суха трава рослини оберігає від божевілля, зміцнює духовні сили, допомагає визначити присутність духів і призводить до скарбів.

Є повір’я про те, що чотирилистий лист магічної рослини, поміщений в гаманець, сприятиме залученню незліченного багатства його власнику. Навіть просте зображення чотирилистої конюшини на гаманці має значення – воно обіцяє власникові допомога в отриманні багатства.

Тому і в наш час таке зображення використовується як емблема при виготовленні різних підвісок і оберегів. Безліч компаній стали виробляти предмети даного напрямку: талісман з листом конюшини як символом удачі приємно дарувати своїй близькій людині.

Можливо, варто спробувати запастися на Івана Купала конюшиною, а не шукати міфічну квітку папороті?