Обвінчана з долею України: Олена Теліга

21 липня в бібліотеці-філіалі № 7 на вечорі-спомині «Обвінчана з долею України: Олена Теліга» вшанували відому політичну діячку і поетесу, коротке життя якої було яскраве і сповнене великих справ.

Її яскравий поетичний талант порівнюють з Лесею Українкою, але збереглося тільки чотири десятки її поезій. Вся творча спадщина, документи втрачені під час війни, як і ім’я самої патріотки, буржуазної націоналістки. Воно замовчувалось, було викреслене з історії України аж до самого здобуття незалежності.

Розповідь про життя Олени Теліги на вечорі була вибудувана не тільки на основі довідкових матеріалів, але й супроводжувалась зачитуванням висловлювань Олени з її літературно-публіцистичних статей та листів до друзів. Ці цінні, збережені і по часточках зібрані матеріали представлені в збірці «Олена Теліга. Вибрані твори», яку видавництво «Смолоскип» презентувало до 100-річчя від дня народження поетеси. До неї увійшли всі відомі вірші та публіцистичні твори авторки, спогади її сучасників, підбірка статей про її творчість, поетичні присвяти видатній українці.

Фільм «Відомі невідомі патріоти» дав змогу поетапно згадати найвагоміші життєві події Олени Теліги.

Прозвучав також романс «Танго» на слова поетеси у виконанні Олени Богомолець, а фінальним акордом став ролик зворушливого романсу «Останнє танго» зі світлинами Олени Теліги, який виконав дует «Простір музики» за участі Сергія Мороза та Ігоря Якубовського на слова Тетяна Яковюк.

І в павутинні перехресних барв,

Я палко мрію до самого рання,

Щоб Бог зіслав мені найбільший дар:

Гарячу смерть, не зимне умирання.

Ці слова Олени Теліги стали пророчими, але в неї було не зимне умирання, а був тільки один фатальний постріл, по-зрадницьки, у потилицю.