понеділок, 3 січня 2022 р.

«Листи Різдвяного Діда» протягом 23 років Джон Толкін писав своїм дітям

3 січня виповнюється 130 років з дня народження англійського письменника Джона Роналда Руела Толкіна, найбільш відомого як автора «Гобіта», «Володаря перснів» та «Сильмариліона». За ці твори його визнано фундатором жанрового різновиду фантастики — високе фентезі.

А ще Толкін був поетом, він говорив, що коли йому важко було висловити свої думки у прозі, то писав вірші.

В школі Толкін захоплюється мовами і запоєм освоює відразу їх кілька — латинську, грецьку, валлійську, давньофінську, давньонорвезьку, готську. Але особливу пристрасть Джон Толкін плекав до так званих мертвих мов. Спираючись на граматичні закони конкретної мови, він вигадував фразеологізми, розмовні та просторічні вислови, які могли б існувати в лексиконі її давніх носіїв. У пору учнівства він починає створювати власну мову («невбош» або «нову нісенітницю»). Багато напрацювань, зроблених у юнацькому віці, лягли в основу штучних мов, створених для народів Середзем'я, які жили в його книгах.

Згодом Толкін стає наймолодшим професором у Лідському університеті, а потім входить до викладацького штату Оксфордського університету. Свою викладацьку діяльність він поєднує з наукою та творчістю.

З 16 років Толкін був закоханий в Едіт Бретт. Коли йому виповнилось 21 рік, він проявив наполегливість і дівчина розірвала заручини з іншою людиною і дала згоду Джону Толкіну. Їх шлюб був щасливим та міцним. Подружжя прожило разом 56 років і виховало чотирьох дітей: синів Джона, Майкла, Крістофера та доньку Прісціллу.

Щороку діти Толкіна на Різдво отримували конверт зі штемпелем Північного Полюса, а всередині — лист, написаний химерним тонким почерком і оздоблений чудовими кольоровими малюнками.

«Листи Різдвяного Діда» – це зібрані під однією обкладинкою реальні листи Джона Роналда Руела Толкіна, які він протягом 23 років писав своїм дітям. Вони надходили від імені Різдвяного Діда і письменник сам їх ілюстрував, що характеризує його ще й як талановитого ілюстратора.

Перший лист надійшов 1920 року, коли Джонові, старшому з дітей, було три рочки, а останній в 1943 році, коли наймолодшій дитині  Прісціллі виповнилось 14 років і Різдвяний Дід попрощався з нею. «На цьому я маю сказати «до побачення», чи майже «до побачення»: маю на увазі, що не забуду Тебе. Ми завжди зберігаємо старі номери наших давніх друзів та їхні листи, а згодом, коли вони виростають, замешкують у власних будинках і в них з’являються власні діти, – сподіваємося повернутися».

Джон Толкін не просто писав листи від імені Різдвяного Діда, Санта-Клауса чи Святого Миколая (деякі листи підписані саме так), він створив дуже особливий світ, настільки достовірний і близький, що ти починаєш вірити в його реальність вже з перших сторінок. Віриш, що це пише саме Різдвяний Дід. Віриш, що на Північному Полюсі відбуваються різні події, – приємні і не дуже.

А ще Різдвяний Дід дуже уважний до дітей, до змін і важливих подій у їхньому житті. А отже, уважним батьком був і Толкін. Бути уважним до життя дітей – безцінно. І цього теж вчить Різдвяний Дід.

Немає коментарів:

Дописати коментар