субота, 15 січня 2022 р.

Репертуарний голод театральної трупи став стимулом драматургічної діяльності Мольєра

Спливли вже чотири століття з дня народження Жана Мольєра (справжнє ім'я і прізвище — Жан-Батист Поклен) - великого французького драматурга-комедіографа і актора, який залишив багату спадщину: «Школа дружин», «Школа мужів», «Тартюф», «Дон Жуан», «Міщанин у дворянстві», «Витівки Скапена». Ці та інші п'єси Мольєра досі ставляться на театральних сценах.

Закінчивши Клермонський коледж та отримавши юридичну освіту, Мольєр вирішив стати актором, присвятивши себе театру. Ця професія вважалась однією з найнижчих і найзневажливіших. Актори були прокляті церквою, їх не дозволялося ховати на цвинтарі, якщо перед смертю вони не відрікалися від свого ремесла. Коли Мольєр став найвідомішим письменником свого часу, Французька Академія запропонувала йому стати академіком, але за умови, що він порве з театральною діяльністю. Мольєр зостався актором і керівником свого театру, тому двері Академії залишилися назавжди зачиненими для нього.

Разом з кількома акторами Жан-Батіст організував в Парижі «Блискучий театр» та у 1644 році вперше вийшов на сцену під псевдонімом Мольєр

Застарілий репертуар не мав успіху, і Мольєр покинув Париж. Його виступи в провінції тривали до 1658 року, а репертуарний голод трупи Мольєра став стимулом до початку його драматургічної діяльності.

Мольєрівський театр в провінції знайшов свій репертуар і свого глядача. Актори сягнули вершин комедійної майстерності. Трупа здобула популярність як найкращий провінційний театр Франції. В трупи є свій драматург, вона вільно розпоряджається великими сумами грошей, зароблених наполегливою працею.

Коли трупа повернулася в Париж, вона представила перед Людовіком XVI та його двором трагедію Корнеля «Нікомед», яка зазнала невдачі. Але Мольєр, бажаючи виправити враження, зразу ж після «Нікомеда» показав свою комедію «Закоханий лікар» на кшталт італійських комедій масок. Успіх був величезним. Король залишив трупу в Парижі, віддав їй театр Пті-Бурбон.

Першою п’єсою для нового театру стала одноактова комедія «Кумедні манірниці». У ній висміюються провінціалки Мадлон і Като, котрі захопилися преціозною культурою, мріють про аристократичне життя. Комедія мала шалений успіх. Але аристократки образилися на Мольєра, вважаючи, що він висміяв їх. Дійсно, Мольєр злісно висміює прагнення аристократії відгородитися від народу з допомогою умовної культури, химерної мови та манер.

Вороги вирішили поквитатися з драматургом, трупу вигнали з Пті-Бурбону, а приміщення театру знесли з такою поквапливістю, що в ньому загинули декорації та костюми. Актори опинились на вулиці. Але вони не покинули Мольєра, хоча їх і запрошували інші театри. Король виділив для трупи нове приміщення — зал у палаці Пале-Рояль, а Мольєру виділив щорічний пенсіон. У цій будівлі він працюватиме до кінця своїх днів.

З моменту переїзду Мольєра в Парижі починається період його найактивнішої драматургічної роботи, напруженість якої не слабшала до самої його смерті. За 15 років (1658-1673) Мольєр створив всі свої найкращі п'єси, що викликали за небагатьма винятками запеклі нападки з боку ворожих йому суспільних груп.

Немає коментарів:

Дописати коментар