Цього року склалося
так, що вишивальниці і рукодільниці гуртка «Українські вечорниці» працювали
цілий рік по домівках. 17 грудня був день Варвари – покровительки вишивальниць. Тому вишивальниці вирішили зібратися на підсумкове засідання, щоб
поспілкуватися, розповісти про зроблену роботу та плани на майбутнє.
Олена Цубер навіть
цьому присвятила свій вірш:
Мелодія душі на
полотні:
Узори вишиті, які
живуть віки.
Життєвий код – він
захистить наш рід,
Оберігає нас від горя
та від бід,
Час зупиняє, що було
колись
Небесне і земне в узорі
цім сплелись.
Усмішка жінки, що годує
малюка,
Скорботний плач – по
милому журба.
Весільний спів і щирая
любов.
Онуки, правнуки – все
буде знов і знов.
Сорочки, рушники,
портрети Кобзаря
Мережать руки
вишивальниць до рання…
Та тільки воля в нас на
всіх для всіх одна:
Надія, щоб у серці в
нас жила.
Вишивані узори на життя
–
Це все моїх вкраїнців
майбуття.
А Катерина Калінічеко
читала вірш про рушник зі своєї поетичної збірки «Душа живе в серці України».
Присутні ознайомились із журналами «Українська вишивка» та «Вишиванка», які надійшли до бібліотеки.
А також із книгою Валентини Титаренко «Вишивальне мистецтво Полтавщини».
Немає коментарів:
Дописати коментар