Холодний Яр полонив Юрія Горліс-Горського

Холодний Яр – унікальна територія, яка заворожує неповторною природою, містикою та унікальністю, подіями української історії. Це – 7 тисяч гектарів лісового масиву з багатьма реліктовими рослинами, система ярів, що розбігаються на тисячі кілометрів, й досі не мають точного пояснення та майже сотня історичних пам'яток різних епох нашого народу.

Холодний Яр пам’ятає яскраві сторінки визвольної боротьби. Кілька разів в історії ця природна фортеця ставала притулком для українських повстанців. Невеликі числом, але сильні духом, вони успішно боролися проти сильнішого ворога.

Тут же виникла Холодноярська республіка, яка протягом 1918 – 1922 років протистояла більшовикам. Територія її охоплювала десятки навколишніх сіл та мала багатотисячну повстанську армію.

На початку лютого 1920 року, під час Зимового походу, коли Запорізька дивізія перебувала в околицях Холодного Яру, сюди потрапив Юрій Горліс-Горський, який мав уже військовий досвід.

Він ще у підлітковому віці вирізнявся способом мислення вікінга і тому, після початку Першої світової війни, дописав собі ще чотири роки, щоб піти на східний фронт.

Він воював у лавах Кабардинського кінного полку кавказьких горців. Потім під час Української революції, на війні командував відділом першого полку армії Української народної республіки. Це ще до того, як у віці 20 років він вступив до Богданівського полку Запорізької дивізії, де отримав звання хорунжого і став офіцером. Саме в складі цього полку він вийшов у Перший зимовий похід Армії УНР.

Під час походу Юрій занедужав і лишився на лікування в Мотронинському монастирі, де в той час розміщувався штаб полку гайдамаків Холодного Яру. Після лікування мав наздоганяти свою частину, та холодноярівці, яким бракувало старшин з військовим досвідом, переконали його лишитися.

Обравши прізвисько Залізняк, він прийняв призначення осавулом 1-го куреня полку гайдамаків, ставши одним з найближчих помічників курінного Івана Петренка та Головного отамана Василя Чучупаки.

Холодний Яр полонив Юрія Горліс-Горського, все своє подальше життя він мріяв повернутися у ці, за його висловом, «святі місця». А після поразки республіки Ю. Горліс-Горський, виїхавши на Західну Україну, детально описав історію кривавих подій.

У жовтні 1932 року видавництво «Літопис Червоної Калини» надрукувало статтю Горліс-Горського «Холодний Яр», а з наступного числа почалася публікація журнального варіанту його найголовнішого твору — «Холодного Яру» — під назвою «Рік в Холодному Яру» (продовження в 1934 році виходило під назвою «Холодний Яр говорить»). У листопадовому номері «Літопису Червоної Калини» 1934 року Горліс-Горський оголосив, що припиняє журнальну публікацію твору «Холодний Яр говорить». Наприкінці того ж 1934 року накладом сотника Івана Зуба вийшло перше книжкове видання, вже під назвою «Холодний Яр».

1935 року у Львові виходять друком книжки «У ворожому таборі» та перевидання першої частини «Холодного Яру».

Трохи згодом було написано й другу частину роману «У ворожому таборі», що називалася «Між живими трупами» (про перебування в психіатричній лікарні). Юрій анонсував її вихід, а уривки з цього твору читав молоді, яка хмарами вилась довкола нього… На превеликий жаль, рукопис загубився під час бойових дій на Закарпатті. Юрій Горліс-Горський страшенно переживав утрату, тим більше, що вважав цей роман найкращим своїм твором.

Друга частина «Холодного Яру» побачила світ 1937 року у «Дешевій книжці». Вона мала у Галичині величезний успіх, особливо серед молоді. У переповнених залах «Просвіти» проводилися колективні читання. Останній раз за життя автора «Холодний Яр» видав львівський «Рекорд», внісши до тексту деякі незначні зміни, навряд чи погоджені з Горліс-Горським, який на той час міг вже залишити Галичину.

Під час підготовки видання «Холодного Яру» в Галичині текст було адаптовано для потреб місцевого читача. Так в романі з'явилися численні слова й вирази, притаманні лише Галичині.

Сучасні перевидання роману «Холодний Яр» переважно базуються на лондонському виданні Микити Мироненка 1967 року. Мироненко, працюючи над виданням, дещо змінив оригінальний текст.

Запрошуємо прочитати цей роман в бібліотеці-філії №7 з автографом доньки Юрія Горліса-Горського Лариси, яка у вересні 2016 року приїздила до Полтави на презентацію автентичного видання роману свого батька «Холодний Яр».