вівторок, 24 січня 2023 р.

Скорботна свічка жертв Голокосту

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту запровадила Генеральна асамблея ООН своєю резолюцією від 1 листопада 2005 року. Дату 27 січня обрали не випадково – саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – «Аушвіц-Біркенау». Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.

Напередодні цього дня користувачів нашої бібліотеки ми запросили на інформхвилинку «Скорботна свічка жертв Голокосту», щоб нагадати, що ані Голокост як один із найбільших злочинів проти людяності, ані його жертви не забуті.

Голокост був задуманий та спланований нацистським режимом на чолі з Адольфом Гітлером. Вони стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку. Нацистська ідеологія також була заснована на расистській ідеології, метою якої було усунення євреїв і інших небажаних груп з німецького суспільства. Нацисти також вважали євреїв відповідальними за економічні лиха Німеччини під час депресії кінця 1920-х - початку 1930-х років.

На Україні місцем масових розстрілів єврейського населення є Бабин Яр в Києві та Янівський табір у Львові.

За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру було розстріляно 90–100 000 людей, з них приблизно 65–70 000 євреїв.

Створення Янівського концтабору пов’язане з німецькою окупацією та потребою нацистів в експлуатації дармової робочої сили єврейського населення Львова.

Заступник коменданта цього концтабору Ервін Ріхард Рокіта став відомий завдяки своєму садистському винаходу – Танго смерті. Він дуже любив музику, був скрипалем джазового оркестру в Катовіце, і це була його слабинка. Він організував оркестр з в’язнів табору, до складу якого увійшли найкращі музиканти і композитори Львова (за різними даними, до 40 осіб). Це була своєрідна візитівка Янівського табору. Але як і інші офіцери СС в цьому таборі, він був садистом. Під час виконання мелодій він міг навіть плакати, однак будь-який фальш – це була смерть виконавця. Бригади грали під час виходу в’язнів на роботи та під час повернення. «Танго смерті» – це була спеціально написана мелодія для виконання під час страт.

Цю історію описано в романі Юрія Винничука «Танго смерті», який є в бібліотеці.

Немає коментарів:

Дописати коментар