Феномен Сергія Жадана

23 серпня виповнюється 50 років відомому українському письменнику, поетові, перекладачеві, громадському діячеві Сергію Жадану.

Постать Сергія Жадана вже дано і міцно вкоренилася в історії української літератури. Як поет і прозаїк Жадан вклав чималу лепту у формування нашого сучасного національного письменства. А через своєрідну манеру письма і віршування його свого часу називали новатором української літератури. 

Сергій Жадан народився 1974 року в містечку Старобільську на Луганщині, точніше в її слобідській, найбільш українській та україномовній частині. «У мене було щасливе дитинство. Я хотів читати – батьки купували мені книги. Я хотів займатися собою – вони давали цю можливість. Звичайно, виховання і школа були, але вони не тисли, не заганяли тебе в якісь рамки, а скоріше навпаки давали можливість для самореалізації», – розповідає Сергій.

Навчатися поїхав до Харкова, у заклад, що тепер зветься Педагогічним університетом імені Григорія Сковороди. Був одним з організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування «Червона Фіра».

Після закінчення університету (факультет українсько-німецької філології) у 1996–1999 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету, захистив дисертацію, присвячену українському футуризму: «Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка» (2000).

Написавши дисертацію про творчість Михайля Семенка, Сергій Жадан зазнав і певного його впливу. Деякі критики інколи навіть називали самого Жадана «сучасним Семенком», а окремі колеги-письменники говорять про ранній період його творчості як про «футуристичний».

В 1990-х Жадан-поет справив враження на українського читача свіжістю і свободою висловлювання, наявністю індивідуального чіткого і чіпкого стилю, врешті, просто харизмою. Займався організаційною діяльністю (переважно у Харкові) фестивалів, концертів, читань, акцій…

«Мені страшенно пощастило, бо я приїхав до Харкова у 17 років і на той час знав людей із місцевого літературного середовища. У мене є тітка Олександра Ковальова – справжня письменниця, член Спілки письменників України. Із дитинства тітка вводила мене у ці всі літературні харківські кола. Я знав письменників, поетів, бачив їх виступи», – розповідає Жадан.

Сергій Жадан брав участь у численних всеукраїнських і міжнародних фестивалях та інших заходах, отримав кілька премій, його кілька збірок у дев’яності роки мали доволі широкий резонанс, а перша книжка в новому столітті «Балади про війну і відбудову» (назва, до речі – теж пряма цитата, так само називалася одна зі збірок поезій Майка Йогансена), здається, остаточно вивела її автора в «перший ешелон поезії», не в останню чергу завдяки цікавій і продуманій композиції, грі жанрами (вірші, цикли, поеми, прозовий монолог) та передмові Юрія Андруховича.

На початку 2000-х Сергій Жадан виступив і як прозаїк. Першою була книжка оповідань «Біг Мак». А наступна прозова книжка зробила Жадана культовим письменником. Це була повість «Депеш Мод», у якій поєдналися цікаве письмо із дотепами та неабияким почуттям гумору. Для читацького успіху важливою була й тематика: життя молоді у великому місті.

Загалом Сергій Жадан є  автором  десятків поетичних збірок, низки романів, оповідань та есе. Його твори одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Роман «Ворошиловград» став книжкою року 2010 за версією «Бі-бі-сі».

Сергій Жадан займає чітку проукраїнську позицію. Він був активним учасником харківського Євромайдана. На початку 2017 року заснував Благодійний фонд Сергія Жадана, метою якого є: підтримка родин загиблих військовослужбовців, матеріальна допомога інтернатам, підтримка освітніх закладів та бібліотек на звільнених територіях, безперервна культурна взаємодія, включення віддалених регіонів у загальноукраїнський культурний контекст: мистецькі фестивалі, концерти та інші культурні акції. У липні 2017 року організував другий літературно-музичний фестиваль «Дорога на Схід» (м. Ізюм Харківської обл.)

З початку війни на Сході України займається волонтерською діяльністю. З березня 2024 року  військовослужбовець бригади «Хартія» Національної гвардії України.