четвер, 18 лютого 2021 р.

Як вогонь, у серці несемо в майбутнє незгасиму мову, слово незабутнє!

"Мови – це важливо!" – цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови, який представники всіх націй і народностей світу відзначають 21 лютого. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.

Мова є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації. Саме у ній відображено і зафіксовано найглибші витоки свідомості народу та його ментальність, закодовано народну мудрість і споконвічні знання.

Мова — це генератор і найвища форма патріотизму, Божий дар і ключ до вивчення культури, історії, традицій, творець культури.

«Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію», — говорила Леся Українка. Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, то вмирає і нація. Недаремно кажуть, що мова — ключ до Вічності, пароль до дверей Всесвіту.

Українська мова - одна з найдавніших у світі. Дослідники доводять, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у прамові — санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років. У сучасній українській мові 65% слів — із санскриту.

Про багатотисячолітню давнину української мови говорить і усна народна творчість, створена досконалою українською мовою. Адже вчені довели, що деякі народні казки та пісні написані декілька тисяч років тому.

Відомий канадський історик українського походження, професор Гарвардського університету Орест Субтельний довів, що українській мові не менше 5 тисяч років.

Українська мова — одна з найбагатших мов світу. Окремі слова мають десятки синонімів, найрізноманітніші пестливі форми. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів:  обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

Але абсолютний рекордсмен — слово «бити». Згідно з Коротким словником синонімів української мови, їх аж 45: парити, шпарити, періщити, сікти, хльостати, чесати, клепати, батожити, бичувати, кропити, шмагати, шкварити, бухати, товкти, підсип, гатити, гамселити, голомшити, гріти, дубасити, духопелити, жарити, пригощати, тощо.

Словники української мови говорять про 134-170 тис. слів. Та деякі дослідники, зокрема Василь Кобилюх, розповідають, що картотека нашої мови в Інституті української мови налічує понад 2 млн. слів!

Вчені також дослідили вплив мови на здоров’я. І з’ясували: щоб запобiгти більшості хронічних хвороб, потрібно «співвібрувати» з рідною землею: живете в Україні — говоріть щирою українською, живете у Франції — то щирою французькою, в Польщі — польською, в Китаї — китайською тощо.

Луцький медик Олександр Харченко робить свої дослідження, випробовуючи дію мови на стан пацієнта читанням певного тексту. При тому — правильного тексту рідною мовою. Наприклад, діабетикам пан Олександр радить послухати свою мову через диктофон i виміряти рівень цукру в крові. Потім уголос і правильно мовно почитати твори Лесі Українки, Івана Котляревського чи Івана Франка й знову виміряти рівень цукру в крові.

Медик радить користуватися рецептом від науки сенсфізіологіки: говоріть українською в Україні, німецькою — у Німеччині тощо, говоріть діалектом свого краю — й вилікуєтеся: хто від раку, хто від діабету, хто від серцевих проблем, хто від гіпертонії тощо

Вчені довели, що по плачу або звуках, які дитина видає після народження, можна визначити, до якої нації належить немовля.

Є вчені, які доводять: якщо дитина до 7 років не говорить рідною мовою, то у неї починаються психічні розлади.

Не раз можна спостерігати: якщо людина, яка виросла на чужій землі, почує рідну мову чи пісню, то з нею починають відбуватися якісь неймовірні речі (радість, сльози, зміна емоцій). Адже рідна мова відповідає генетичному коду людини.

В читальному залі бібліотеки-філіалу № 7 з нагоди свята оформлена книжкова виставка «Як вогонь у серці несемо в майбутнє незгасиму мову, слово незабутнє», на якій представлена різноманітна література про нашу рідну мову: мовознавчі видання, словники, довідники, збірники. Виставка знайомить користувачів з історією походження, культурою та розвитком становлення української мови. У запропонованих на виставці виданнях також розглядаються питання фонетики, орфографії, правопису та стилістики сучасної української мови.

Мова – духовний скарб нації. Тож давайте не забувати, що збереження мови не просто залежить від кожного з нас, а є нашим обов’язком, своєрідним внеском у збереження національної культурної спадщини. Тому закликаємо усіх – бережіть рідну мову!

Немає коментарів:

Дописати коментар