понеділок, 22 лютого 2021 р.

Для Володимира Малика Україна була найкраща і найрідніша

21 січня в читальній залі бібліотеки-філіалу № 7 було проведено літературний вечір «Лицар-літописець давноминулих часів», який був приурочений 100-літньому ювілею Володимира Кириловича Малика.

Так як зібралися користувачі старшого віку, то історичні твори цього автора всім відомі і представляти особливої потреби не було. Адже ще в 60-90 роках ХХ століття саме ці твори, розповідаючи про непросту, але героїчну історію українського народу, піднімали національний дух, пробуджували національну самосвідомість і гордість за наш народ.

Розповідь була про книги, які розлого представляють життєвий і творчий шлях видатного письменника, талановитого майстра історичного роману, відданого українця. Це щоденникові записи «Синя книга» та книга спогадів «Чорнобривці» Володимира Малика. По «Синій книзі» була створена і показана презентація, в якій крім заміток Володимира Кириловича про свою працю над творами, були представлені його роздуми про літературу, мову, долю України. Адже все своє життя письменник прожив гідно, у великих творчих та плідних трудах.

Спогади із книги «Чорнобривці» читаються як захоплива розповідь, але розповідають вони про непрості життєві події 20 – 40 років минулого століття, які випали на долю Володимира Малика. Це і роки голодомору, і народне ополчення, і праця на оборонних роботах, і двохрічне перебування в концентраційних таборах Німеччини, куди він згодився поїхати на прохання матері замість свого молодшого брата Михайла.

Також в цій книзі в розділі «Червоні маки» опубліковані вірші, які знайомлять з поетичним даром Володимира Малика:

Любіть Україну, як матір любіть!

За землю, за ріки, за даль голубину,

за мову і пісню її солов’їну,                                                   

за долю й недолю минулих століть

любіть Україну!

Такий полум’яний призив Володимир Малик написав у 1947 році і все його життя було свідченням щирої синівської любові до рідної землі. 

В заповіті до дітей і внуків, який занотований у «Синій книзі» в 1985 році, він також просить пам’ятати, що «Батьківщина у нас одна, єдина. Не все ще в ній так, як нам хотілося б…Але це не причина, щоб гудити свою країну і підносити інші. То все чуже! А наше – це наше! Ніхто нам у світі добра не бажає – зробімо його для себе самі! Любімо свою землю, свою Україну! Для нас вона найкраща, найрідніша! І робимо все, аби вона ставала і кращою, і багатшою, і щасливішою!».

Немає коментарів:

Дописати коментар