Війна в житті і книзі Сергія Пантюка

10 лютого українському письменнику, журналісту, видавцеві, редактору, викладачу, громадському діячу, члену Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів Сергію Пантюку виповнюється 55 років. За плечима – 18 поетичних збірок, які перекладені на 13 мов світу, 2 романи – «Сім днів і вузол смерті» та «Війна і ми», збірка новел, 2 дитячі повісті та новела, а також сила-силенна творчих планів, які щиро бажаємо йому втілити у житті.

В 2011 році вийшла книга Сергія Пантюка «Війна і ми», яка стала дипломантом конкурсу «Коронація слова» у номінації «Вибір видавців».

Війна і ми… зараз це звучить не дивно. Але коли вона вийшла, то наші асоціації були зовсім інакші. Ми говорили з гордістю, що вже 66 років, дякуючи подвигу наших батьків і дідів, ми живемо під мирним небом. Та ще згадували воїнів, які пройшли пекло війни на чужій землі Афганістану. А про яку ж війну писав Сергій Пантюк? Його книга – це роман-сповідь, плетиво спогадів людини, яка брала участь у двох збройних конфліктах. Він служив у спецпідрозділі у Нагірному Карабасі, а коли почався конфлікт у Придністров’ї, Сергій поїхав туди суто як журналіст, але і там довелося взяти в руки зброю. В романі він все це й описав.

Є у романі і про Другу світову війну у вигляді дитячих рефлексій. Хоча роман, звичайно, не лише про війну: тут є лінія дитинства, пульсує лінія кохання, але найбільш яскраво і чітко, звісно, проходить все ж таки лінія війни.

Спокійно раніше можна було читати слова С. Пантюка: «Дивіться на поняття війни ширше. Озирніться навколо – ви бачите десь цілковитий мир? Навіть функціонування нашого організму – це суцільна війна на клітинному рівні. Ми, люди, перманентно воюємо зі всіма іншими мешканцями Землі – від дрібних комах до велетенських китів. Ми воюємо з деревами, кущами і травами, бо все, що нам потрібне для того чи іншого споживання, ми мусимо спочатку вбити». Але зараз ця ситуація кардинально змінилася, коли розпочалася зовсім непередбачувана війна…

«Війна не може зовсім випаруватися з життя того, хто хоч трохи нею жив». Не випарувалася вона із життя і Сергія Пантюка. Сергій завжди брав участь у боротьбі за краще життя України. Був активним учасником студентської «Революції на граніті», акції «Україна без Кучми», Помаранчевої революції та Революції гідності. Коли почалася війна на сході, він став добровольцем батальйону ОУН. Після розформування добробатів, він просто їздив до знайомих хлопців, які увійшли до складу Збройних Сил України. Згодом двічі писав заяву, але у зв’язку з отриманими контузіями її не підписали.

Тоді Сергій зайнявся волонтерством, але не звичайним, а літературним. Він зробив проект «Рядки з передової», дякуючи якому видали низку книжок наших сучасних фронтовиків, зокрема, першу в історії української літератури поетичну збірку «Вірші з війни» Бориса Гуменюка, написану на передовій українсько-російської війни.

Запрошуємо в бібліотеку-філіал № 7, де Ви зможете прочитати книгу «Війна і ми» Сергія Пантюка, а також книгу «Блокпост» Бориса Гуменюка.