В 1958 році Володимир Малик почав робити щоденникові нотатки. В одному записі є пояснення їх стислої, скупої форми: «Проглянув свій «Щоденник». Лише факти з життя. Та й ті скупі. Швидше для себе та сім´ї. Ну, що ж – з таким наміром і пишу. Не тішу себе надією, що хтось колись опублікує його. Тому гранично стислий, без розумувань, без деталей, думок. Та й життя навчило ... мовчати».
Треба подякувати синові й онуці Володимира
Малика, що вони оприлюднили цей документ. Бо він має не тільки приватну,
родинну цінність, але є свідченням того, що українська література мала
письменників, які й сьогодні складають її золотий фонд.
«Синя книга» тому, що вів щоденник Володимир
Кирилович, як пояснюють назву упорядники, в альбомі з темно-синьою твердою палітуркою.
В презентації, яку створили працівники бібліотеки-філіалу №7, представлені записи письменника, що стосуються історії писання і друкування творів, міркування про літературу і мову, думки і переживання за долю України. Як музичний супровід звучить мелодія улюбленої народної пісні Володимира Кириловича «По садочку ходжу».
Немає коментарів:
Дописати коментар