Дві Чураївни Полтавського краю

Сьогодні день пам’яті Раїси Панасівни Кириченко.

Сільська дівчина, доярка, яка стала символом України, душею української пісні. РАЇСА КИРИЧЕНКО. Вона мала неповторний, проникливий, вишитий українською інтонацією голос, мабуть, залетіла в її душу в дитинстві зоря-зоряниця, щоб по жарині розсипатися у піснях. А вони були її долею, великою і дорогою нагородою на все життя, її сутністю і таким же безмірно великим болем.

Кожна пісня, яка входила в репертуар співачки, ставала народною, бо вона вкладала в неї свою душу і серце. Співачка дійсно була Берегинею української пісні, Чураївною сучасного Полтавського краю.

Цікаво, а як сучасна Чураївна сприймала це звання і яке її ставлення було до Чураївни з далекого минулого? Це можна дізнатися, як кажуть, з перших уст. Беремо книгу Раїси Кириченко «Я козачка твоя, Україно» у літературному записі Анатолія Михайленка. Це надзвичайно щира, добра, світла сповідь про пройдений нею шлях, про життя простої і красивої душею, обдарованої талантом і вродою української жінки. Перечитуючи її час від часу, кожного разу натикаєшся на щось цікаве. Можна знайти тут і про Марусю Чурай.

Як про це говорить Раїса Панасівна пропонуємо дізнатися з презентації, яку підготували працівники бібліотеки-філіалу №7.