Зневірений філософ Вільям Ґолдінґ

19 вересня виповнюється 110 років з дня народження британського романіста Вільяма Ґолдінґа. "Немає сенсу писати новий роман, який би скидався на попередній", – говорив письменник. Протягом понад 30 років літературної роботи Ґолдінґ написав більше десяти різнопланових романів і повістей. Працівники бібліотеки-філіалу № 7 підготували інформацію про життя та творчість письменника.

Його часто вважають песимістом, а сам він називає себе універсальним песимістом та космічним оптимістом, спираючись на те, що Всесвіт – це сукупність людського емпіричного знання, а космос – це все, що нас оточує, включаючи Бога і людину. В своїх романах Ґолдінґ розглядає присутність в людині вродженого зла, що лежить в основі цивілізації, підкреслюючи, що людська схильність до зла є більшою ніж до добра.

Народився Вільям Джеральд Ґолдінґ 19 вересня 1911 року в містечку Сент-Колам-Майнер (графство Корнуал) у родині провінційного вчителя середньої школи. Хлопець зростав в атмосфері інтелектуальних дискусій, у зацікавленості мистецтвом, у тому числі і стародавнім.

Навчався в Оксфордському університеті. За бажанням батьків протягом перших двох років навчання вивчав природничі науки, а потім зайнявся англійською філософією. У 1934 році, за рік до одержання ступеня бакалавра, видав збірку віршів. Після закінчення Оксфорду Вільям працював у соціальній сфері, а у вільний час писав п'єси. У 1939 році почав викладати англійську мову і філософію у школі єпископа Водсворта у Солсбері.

Життя письменника було розміреним, позбавленим яскравих зовнішніх ефектів. У 1955 році його обрали у Королівське товариство літератури, у 1966 – посвятили у рицарі. У 1983 році він став лауреатом Нобелівської премії. Разом з дружиною виховав двох дітей.

Під час Другої світової війни Ґолдінґ служив у британських військово-морських силах. Досвід війни став найголовнішим імпульсом для створення "Володаря мух", роману-застереження й тривоги за долю людства. Війна стала головним чинником, який сформував його світогляд. Він говорив: "Людина, яка повернулася з війни, скалічена духовно, навіть коли ця війна сприймалася як справедлива та патріотична. Коли людина змушена знищувати собі подібних, хай і заради найвищих ідеалів, вона переступила інстинкт самозбереження роду, стала нижче тварини, котра, незважаючи на всі суворі закони виживання, все ж таки ніколи не знище собі подібних".

Після "Володаря мух" (1954) написав наступні твори: "Спадкоємці" (1955), "Злодюжка Мартін" (1956), "Вільне падіння" (1959). Починаючи з 1967 року почалася загадкова для критиків творча пауза. А потім вийшло 3 романи: "Видима темрява" (1979), "Ритуали плавання" (1980), "Паперові люди" (1983).

Твори В. Ґолдінґа різні за тематикою, змістом, інколи навіть за манерою письма, однак його філософія залишалася незмінно безрадісною. "Життя, – сказав один з його персонажів роману "Піраміди", – обурливий фарс, поставлений до того ж поганим режисером".