Полтава для нас полтавців найкраща, а все тому що вона наша, рідна. Ми пишаємося досягненнями і здобутками наших талановитих земляків, цінимо її славну історію, тут виросли наші діти, підростають онуки. Кожного року полтавці 23 вересня святкують День міста. Користувачі бібліотеки-філіалу №7 напередодні свята зібралися на поетичну присвяту «Полтаво! Ти гордість наша незатьмарена, красуня мила, богом дарена».
Назва заходу – це поетичні строки із вірша «Полтаво, матінко моя!» полтавського поета Івана Яковича Нечитайла. Також на заході звучали вірші-присвяти рідному місту Марічки Бойко, Наталії Жовнір, Надії Коркішко-Воронцової, Надії Гринь. Звучала пісня «Моя Полтава», адже це також свого часу був вірш Анатолія Драгомирецького, який так вдало поклав на мелодію талановитий композитор Олексій Іванович Чухрай.
А наостанок звучала
пісня про полтавські галушки, але не всім відома на слова А. Лихошвая та музику
В. Міщенка, а пісня, яка звучала на цьогорічному Міжнародному фестивалі
«Полтавська галушка» у виконанні Тетяни Садохіної на вірші нашої користувачки,
волонтерки, майстрині Катерини Калініченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар