Пролісок – символ надії, тепла і краси

     19 квітня, крім світлого свята Великодня - День проліска. Свято було засноване у Великобританії в 1984 році. Існує старовинне британське повір'я, що проліски є найкращим захистом від чаклунства і всілякої нечисті. Тож необхідно садити ці квітки навколо житла.

У ніжної квітки є безліч назв. Англійці іменують пролісок «сніговою краплею», «сніговою сережкою». Не менш гучний епітет придумали німці - «сніговий дзвіночок». Чехи назвали витончену рослину «сніжинкою». Найбільшою кількістю ласкавих імен пролісок нагородили українці: білявка, снігурка, козулька.

Наші предки-русичі вірили, що пролісок розквітає раніше за інші квіти, тому що він найсміливіший. За легендою, лиходійка Зима прийняла рішення стати єдиною володаркою Землі - не пускати Весну в свої володіння. Всі рослини охопив жах, і лише один пролісок зумів здолати Зиму і вибратися з-під снігу до сонячних променів. Світило зігріло відважну квітку, а заодно і землю. Сніг розтанув і прийшла весна...

Існують багато різновидів проліска: кавказький, грецький, візантійський, кулястий пролісок Елвіса - всього 17 видів.

В Україні росте 3 види:

проліски — Карпати, лісостеп, гірський Крим;

проліски пониклі, або сибірські — Полісся та лісостеп Лівобережжя;

проліски осінні — цвітуть восени, ростуть в степах на Півдні України та в Криму.

А ще одна стародавня легенда свідчить, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, ішов сніг. Єва замерзла і стала плакати, згадуючи про теплі райські сади. Щоб утішити її, Бог перетворив кілька сніжинок у квітки підсніжника. Побачивши квіти, Єва повеселішала і в неї з'явилася надія на краще. Звідси і вважається, що пролісок — Символ надії.

       Тож ми даруємо Вам в СВІТЛЕ СВЯТО ВІРИ, НАДІЇ ці фото та вірш Марії Познанської про ці чудові весняні квіти! Букет не рвали, а купили. В лісі просто фотографували та милувалися їхньою красою, але не в цьому році!

У мене очі голубі,              
         Такі, як неба синь.

Росту між кленів і дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту,                              Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.