Сьогодні натрапила на
НЕЙМОВІРНУ цитату, якраз у Всесвітній день книги своєчасну: «Читачі є здобиччю
книжок. Книжки живляться читачами. Вони їм потрібні, щоб ті про них говорили».
Тобто не лякайтесь – їсти вас книги не будуть, але робіть висновок – більше про
них говоріть. Виписала її із книги «Навіщо читати» французького письменника,
поета і видавця Шарля Данціга, який у юності відмовився від майбутнього у
медицині заради літератури.
«Навіщо читати» не
навчить любові, як і будь-яка книжка про любов, проте нагадає, як важливо свою
любов берегти, тим паче, коли йдеться про любов до читання. У 2010 році зразу
після виходу книга користується великим успіхом і отримує премію Гран-Прі
Жана Жіоно. Це французька літературна премія, започаткована в 1990 році вдовою та дочкою письменника Жана Жіоно у зв’язку із двадцятиріччям від його смерті.
Вручається щорічно «за сукупність творів франкомовному автору, який відстоює
жанр роману».
«Для мене читання,
цілком певно, процес настільки ж природний, що й ходіння».
«Навіть коли читаєш
багато, кількість прочитаних книжок якості читання жодним чином не нищить».
«Читач – не споживач,
який призведе до зникнення книжок унаслідок їх поглинання. Коли кажуть, що він
їх ковтає, то це лише сміливий образ. Хороший читач пише водночас із читанням.
Він обводить закреслює, заповнює своїми думками всі залишені видавцем
проміжки».
Ну а ще цитата,
рекомендації якої я не раджу робити, перш за все як бібліотекар. Не пишіть у
книзі, не обводьте, особливо, якщо книга бібліотечна.
«Читач – не споживач,
який призведе до зникнення книжок унаслідок їх поглинання. Коли кажуть, що він
їх ковтає, то це лише сміливий образ. Хороший читач пише водночас із читанням.
Він обводить закреслює, заповнює своїми думками всі залишені видавцем
проміжки».
Краще нотуйте у
записник свої думки, враження, побажання. А тоді це так прекрасно перечитувати
і згадувати, роздумувати, аналізувати!
Немає коментарів:
Дописати коментар