«З осінню повінчаний я долею, полечу в прощальному ключі» – ці слова полтавського поета Володимира Тарасенка стали пророчими, бо він і народився восени (23 жовтня 1948 року) і відійшов у засвіти осінньої днини (14 листопада 2012 року).
Він був одним із
талановитих людей, якими так щедра полтавська земля. Народився Володимир
Тарасенко в селі Бориси Глобинського району. Прозаїк і поет, член Національної
спілки письменників України, педагог, журналіст, волею долі – службовець
Володимир Тарасенко був (як болить це відчуття) неперевершеним майстром рими.
Він міг заримувати, мабуть, будь-яке слово.
У своїх віршах поет просто жив, радів життю, бачив у всьому прекрасне, любив навколишній світ. За його творами можна вчитися кохати, вірити, чекати. А працівники бібліотеки-філіалу № 7 пропонують поринути у атмосферу його поезії осінньої тематики. Нехай вона торкнеться сокровенного… Нехай усі, хто знав його, хто читав чи читатиме його поезію, ушанують талановиту людину, доброго полтавця, щирого чоловіка Володимира Олександровича Тарасенка. Нинішнього 23 жовтня йому б виповнилося 72.
Немає коментарів:
Дописати коментар