Золота письменниця України, королева українського фентезі, мольфарка українського слова, мавка – як тільки не називають сучасну львівську письменницю родом із Волині Дару Корній поціновувачі її творчості. За свою письменницьку кар’єру Дарі Корній вдалося досягнути беззаперечного успіху: тричі стати лауреаткою Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», написати майже 20 книг та прославитися на всю Україну. Дара Корній (справжнє ім’я Мирослава Іванівна Замойська) народилася 20 вересня 1970 року в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Потім закінчила середню школу в селі Княже Львівської області, журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Уже багато років письменниця живе у Львові.
Псевдонім Дара Корній
обрала невипадково: Дариною зветься її донька, а Корній – дівоче прізвище мами.
«Відтак псевдонім утворився від двох найдорожчих мені жінок», – ділиться
письменниця.
Письменницьку
діяльність розпочала з творів для дитячої та підліткової аудиторії: друкувалась
у журналах «Ангелятко», «Ангеляткова наука», «Крилаті», «Однокласник».
Багатьом читачам Дара Корній
цікава тим, що пише про слов’янську міфологію, про українське автентичне.
Мирослава Замойська каже, що потяг до міфології українців у неї виник ще в дитинстві, коли бабуся й дідусь розповідали їй різноманітні історії про мавок та лісовиків: «Мої улюблені казки – ті, які розповідали бабуся та дідусь, З дитинства знала, що не усі мавки добрі. Є й злі. Є такі, що можуть звести з розуму. Але є мавки, які годні допомогти людині. Такі трохи містичні історії були для мене дуже природні та справжні. Довгий час навіть не могла повірити, що все це неправда. Бо коли дідусь їхав у ліс, обов’язково привозив для мене гостинці від лісовика. Удома завше ставили кашу для домовика, правда, її потім з’їдали коти, але я все одно у це вірила. Дідусь казав, що там, де живе домовик, обов’язково житиме кіт. Домовик і кіт – нерозлучні. Ці розповіді були частиною мого життя. Дуже тішуся з того, що мала таке дитинство. Тепер мені є про що розповісти читачам».
Перший її великий твір
опублікувано у 2010 році. Це був роман «Гонихмарник», написаний у жанрі
міського фентезі. За словами Дари Корній, поштовхом до написання першої книги стала
донька Дарина. «Щоб відволікти її від вампірів Стефані Майєр, я написала
рукопис про гонихмарника», – зізналась Дара Корній. Саме за ініціативою доньки
рукопис про гонихмарника згодом було надіслано на конкурс «Коронація слова».
– Коли доньці було 15 років, вона захоплювалася «Сутінками» Стефані Маєр. Взагалі підлітків часто цікавить щось фентезійне, химерне. У 2008-2009 році було дуже модно читати «Сутінки», це було навіть дещо хворобливе захоплення. Моя донька, як підліток, вже аж надто переймалася тим твором, і я розуміла, що, як мама, я маю щось з цим робити, якимось чином відволікти дитину від того світу, на що моя дитина сказала дуже просту річ: «Можете написати краще – напишіть», – ділиться особистою історією Дара Корній. – Звичайно, це мало бути щось містичне, щось незвичайне, щось химерне, так і заявився «Гонихмарник». Так я написала для доньки цю історію. Коли вона її прочитала, я зайшла до неї в кімнату, а вона плаче. «Даринко, так погано все написано?». «Ні, добре написано, але у Вас справедливе закінчення, а має бути щасливе». Донька змусила написати продовження, післямову, де знову ж таки хепі енд.
Роман приніс авторці третю премію літературного конкурсу «Коронація слова» 2010 року в номінації «Роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ – 2011» – «Відкриття себе» імені Володимира Савченка. Саме після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Маєр».
Інший роман «Місяцівна» написаний на перетині жанрів: історичної прози, містики, і, навіть, трилеру.
Наступні романи «Тому, що ти є» та «Зворотний бік світла» отримали відзнаку «Вибір видавців» у конкурсі «Коронація слова – 2011» та «Коронація слова – 2012».
Окрім містики, існує ще
й звичайне життя, і в творчості Дари Корній є історії, які написані з реальних
людей, історії їхнього життя, їхніх випробувань, певних складних ситуацій, з
яких ці люди з важкими долями, виходять справжніми героями.
Твори Дари Корній
захоплюють з першої сторінки, герої беруть у полон, а хід історії вражає
розмаїттям місць, де відбуваються події, та глибиною тієї, чи іншої теми.
Нерідко упродовж читання виникає питання, чи насправді письменник може бути
такою багатогранною людиною.
– Письменник не може бути профі в усіх галузях, – щиро зізнається Дара Корній. – Наприклад, головний персонаж роману «Тому, що ти є» – хірург, а я до медицини ніякого стосунку не маю, тому рукопис я давала читати людям-медикам, які правили і виправляли фахові неточності. От навіть одна маленька дрібничка, яку не бачать читачі, медик бачить. У мене головний герой виходить з приміщення лікарні і поверх халату одягає пальто. У лікарні цього робити не можна, потрібно спочатку зняти халат, а потім одягати верхній одяг. Я цього не знала, це дрібничка, яку треба було виправити в тексті.
Дара розповідала, що в
романі «Зірка для тебе» багато такого, що стосується неба та астрономії. За
словами авторки, навіть словники не вбережуть від написання дурниць, особливо
там, де справа стосується телескопів і різних астрономічних термінів. «Місяцівну»
вичитували краєзнавці та історики, адже можна прочитати монографію про
Францішека Салезія Потоцького, але, коли мова йдеться про побут, одяг, речі,
притаманні для 18 століття, краще радитися з фахівцями, аби не писати
нісенітниць тільки через те, що автору здається це прикрасою тексту.
– Мене нещадно правлять
фахівці, я чемно слухаю, бо я не спеціаліст у тій чи іншій царині, тому всі
книжки перед публікацією даються людям-фахівцям, – говорить письменниця. – Я дякую своїм читачам, тим, хто в тій чи
іншій царині доки, що вони читають уважно мої тексти, ніколи мені не
відмовляють. Тому є у мене професійні, досить прискіпливі рідери. А взагалі,
мій перший відданий читач – мій чоловік.
Наразі Дара Корній – одна з небагатьох авторів українського фентезі. У доробці автора такі твори: «Гонихмарник» (2010), «Тому, що ти є» (2012), «Зворотний бік світла» (2012), «Зірка для тебе» (2013), «Зворотний бік темряви» (2013), «Зозулята зими» (2014), «Щоденник мавки» (2014), «Крила кольору хмар» (2015), «Петрусь-химородник» (2015), «Зворотний бік сутіні» та «Зворотний бік світів» (2016) та інші.
Романи «Зозулята зими» та «Крила кольору хмар» були написані у співавторстві із молодою письменницею із Запоріжжя Талою Владмировою.
– І тепер без читачів, без нових історій, без цього прекрасного та дивовижного світу письменства я життя свого не уявляю, – говорить Дара Корній.
Немає коментарів:
Дописати коментар