Поетичний етюд «Полтаво, цілі покоління з любов’ю в світ несуть твоє ім’я!», який пройшов в читальній залі нашої бібліотеки, довів беззаперечну істину, що, дійсно, Полтаву є за що любити. Але саме поети, ліричні натури красиво і влучно оспівують її красу та неповторність. А ми, полтавці, повністю з ними погоджуємося і любимо читати вірші про мудре i спiвоче, славне і чарiвне наше рідне місто. Зворушує, навiває спокiй Полтава, але не тільки спокій, але й бажання писати поезію. Деякі твори згодом стають улюбленими піснями… Тому не дивно, що на зустрічі поезія перепліталася з піснями.
Поет-пісняр Леонід Вернигора є автором слів Гімну, музику якого написав Олексій Чухрай. Серед
суцвіття талантів наших земляків зоріє ім'я Андрія Пашка, знаного в Україні, в
полтавському краї поета-пісняра. Але згадували не тільки поезію і пісні на його
слова, а й те, що він визволяв рідне місто від ворога, а в годину короткого
перепочинку зайшов додому, зустрівся з мамою та сестрою. У поемі-хроніці
«Пам’ятаєм!» Пашко писав: «Пригадався той день, як горіла Полтава».
Звучала поезія Федора Гаріна, Володимира Тарасенка, Марії Бойко.
А презентація книги «Полтавський сувенір» стала підтвердженням того, що поет-пісняр Анатолій Лихошвай в співдружності з полтавськими композиторами дарує людям чудові пісні, мелодично поетичні слова оспівують Ворсклу, храми Полтави, описують красу парків і місцевостей міста, життя та почуття його мешканців.
Ні для кого не секрет,
що галушки є брендом нашого міста. Пам’ятник галушці, фестиваль… то які ж вони
ті полтавські галушки? Саме Анатолій Лихошвай переконує у своїй пісні, що вони
– найкращі.
Ліричним завершальним акордом
прозвучала пісня Олексія Чухрая на слова
Анатолія Драгомирецького «Моя Полтава».
Весь колектив бібліотеки та всі присутні на заході були одягнуті у вишиванки, тому із задоволенням фотографувалися на згадку про свято.
Немає коментарів:
Дописати коментар