середа, 23 вересня 2020 р.

Поетично оспівана краса та неповторність Полтави

Поетичний етюд «Полтаво, цілі покоління з любов’ю в світ несуть твоє ім’я!», який пройшов в читальній залі нашої бібліотеки, довів беззаперечну істину, що, дійсно, Полтаву є за що любити. Але саме поети, ліричні натури красиво і влучно оспівують її красу та неповторність. А ми, полтавці, повністю з ними погоджуємося і любимо читати вірші про мудре i спiвоче, славне і чарiвне наше рідне місто. Зворушує, навiває спокiй Полтава, але не тільки спокій, але й бажання писати поезію. Деякі твори згодом стають улюбленими піснями… Тому не дивно, що на зустрічі поезія перепліталася з піснями.

 

Поет-пісняр Леонід Вернигора є автором слів Гімну, музику якого написав Олексій Чухрай. Серед суцвіття талантів наших земляків зоріє ім'я Андрія Пашка, знаного в Україні, в полтавському краї поета-пісняра. Але згадували не тільки поезію і пісні на його слова, а й те, що він визволяв рідне місто від ворога, а в годину короткого перепочинку зайшов додому, зустрівся з мамою та сестрою. У поемі-хроніці «Пам’ятаєм!» Пашко писав: «Пригадався той день, як горіла Полтава».

Звучала поезія Федора Гаріна, Володимира Тарасенка, Марії Бойко.

А презентація книги «Полтавський сувенір» стала підтвердженням того, що поет-пісняр Анатолій Лихошвай в співдружності з полтавськими композиторами дарує людям чудові пісні, мелодично поетичні слова оспівують Ворсклу, храми Полтави, описують красу парків і місцевостей міста, життя та почуття його мешканців.

Ні для кого не секрет, що галушки є брендом нашого міста. Пам’ятник галушці, фестиваль… то які ж вони ті полтавські галушки? Саме Анатолій Лихошвай переконує у своїй пісні, що вони – найкращі.

Ліричним завершальним акордом прозвучала пісня Олексія  Чухрая на слова Анатолія Драгомирецького «Моя Полтава».

Весь колектив бібліотеки та всі присутні на заході були одягнуті у вишиванки, тому із задоволенням фотографувалися на згадку про свято.

Немає коментарів:

Дописати коментар