Майстрів гостросюжетної літератури –
багато. Але ця скромна англійка Агата Крісті (15 вересня 1890 – 12 січня 1976) залишається єдиною
королевою детективу. Вона з дитинства і до старості розвивала в собі вміння
сприймати повсякденне життя як захоплюючу пригоду. Постійно створювала усілякі
секрети, підтримуючи навколо себе атмосферу таємниці.
У своєму інтерв'ю британській телекомпанії BBC 1955 року Агата Крісті розповіла, що проводила вечори за
в'язанням у товаристві друзів чи сім'ї, а в цей час у голові в неї йшла робота
з обдумування нової сюжетної лінії. До моменту, коли вона сідала писати роман,
сюжет був готовий від початку до кінця. За її власним
визнанням, ідея нового роману могла прийти де завгодно. Ідеї вносилися в
спеціальну записну книжку, повну різних позначок про отрути, газетних дописів
про злочини. Те саме відбувалося і з персонажами.
Агата Крісті не боялася
порушувати у своїх творах соціальну проблематику. Наприклад, як мінімум у двох
романах Крісті («П'ять поросят» і «Випробування невинністю») описувалися
випадки судових помилок, пов'язаних зі смертною карою. Взагалі в багатьох
книгах Крісті описуються різні негативні сторони англійського правосуддя того
часу.
На відміну від сучасних
детективів, у творах Агати Крісті практично немає сцен
насильства, калюж крові і брутальності. «Детектив був розповіддю з мораллю. Як
і всі, хто писав і читав ці книги, я була проти злочинця і за безневинну
жертву. Нікому в голову прийти не могло, що настане час, коли детективи будуть
читатися через те, що описуються в них сцени насильства, заради отримання
садистського задоволення від жорстокості заради жорстокості…» — так писала вона
в автобіографії.
Найкращим своїм твором
Агата Крісті вважала роман «Десять негренят». Скелястий острівець, на якому
відбувається дія роману, списаний з натури — це острів Бург у Південній
Британії. Читачі також оцінили книгу — у неї найбільші продажі в магазинах,
однак для дотримання політкоректності зараз вона продається під назвою «І не
лишилось жодного».
За своє життя Агата Крісті написала багато книг. І в цих книгах було немало
персонажів. Їх можна поділити на декілька категорій: детективи, помічники
детективів (до цієї категорії також відносяться і поліцейські), злочинці,
жертви, свідки. За виключенням детективів, їхніх помічників один персонаж, як правило, з’являється в одній книзі. Виключеннями були: Аріадна Олівер і містер Саттесвейт,
які, будучи свідками та помічниками детективів одночасно, фігурували в
декількох книгах.
Розглянемо найбільш відомих персонажів творів Агати Крісті.
Еркюль Пуаро - один з найвідоміших
вигаданих детективів. Є головним героєм 33-х романів та 51-го оповідання, що
написані між 1920 і 1975 роками, і поставлених за ними фільмів, телесеріалів,
театральних і радіопостановок. Пуаро, поряд з міс Марпл, є одним з двох
головних персонажів творів Агати Крісті.
Пуаро — бельгієць-емігрант, колишній поліцейський. Він покинув рідну
країну, коли вона була окупована німецькими військами. На батьківщині працював
полісменом, приїхавши у Англію, не зміг влаштуватися на роботу, тому відкрив
власну справу. Разом зі своєю секретаркою міс Лемон працював як приватний
детектив. Дія багатьох романів починається саме в його детективному агентстві.
Пуаро стає знаменитим на всю Англію, виконуючи навіть розслідування
державної важливості. Він розкриває безліч справ і майже ніколи не помиляється.
Єдиної поразки він зазнав у Бельгії в 1893 року, що Агата Крісті описала в
оповіданні «Коробка шоколаду» і згадала в романі «Загадка Ендхауза». Кілька
разів Пуаро намагається «піти зі сцени», але злочини наздоганяють його скрізь,
де б він не з'явився.
Ще 1930 року Агата Крісті назвала Пуаро «нестерпним», а 1960-го «мерзенним,
бундючним, втомливим, егоцентричним, малорухливим». Але читачі любили його, і
Крісті не покидала персонаж, вважаючи це своїм обов'язком перед ними. Пуаро помирає
тільки за рік до смерті Агати Крісті в романі «Завіса», опублікованому 1975
року. Дія проходить у Стайлзі, там же де почалася його тріумфальна кар'єра в
Англії.
Метод Пуаро полягає в тому, щоб ув'язати всі факти, якими б незначними вони
не здавалися, в єдину картину. Він здатний запам'ятовувати дрібні деталі
свідчень очевидців, і саме ці деталі приводять його до правильного розв'язку
задачі. Прагнення до істини і відсутність скрупульозності дозволяє йому ритися
в чужих речах, читати чужі листи та підслуховувати розмови. Пуаро також любить
проводити психологічні експерименти. Такі досліди не раз дозволяли йому
вирахувати вбивцю.
Пуаро розслідує багато злочинів наодинці, але іноді його супроводжують капітан Гастингс, міс
Лемон, Аріадна Олівер або старший інспектор Джепп. В одному з романів
супутником Пуаро стає персонаж, який, виявляється, і був убивцею.
Часто Пуаро супроводжує капітан Гастингс (у 8 романах до 1940 року і
більшості оповідань). У першій же книзі Пуаро зустрічається з капітаном Гастингсом,
з яким він познайомився ще раніше в Бельгії, і вони стають друзями. Присутній
Артур Гастингс і в останній книзі за участю Еркюля Пуаро «Завіса», де стає
головним героєм і розкриває таємницю сюжету вже після смерті великого детектива.
Артур Гастингс — військовий у відставці, галантний сентиментальний
джентльмен, справжній представник Англії свого часу; має розвинену уяву, мужній
і вірний друг Пуаро. Вважає, що «непогано розуміє жінок», однак, найчастіше
обманюється у своїх очікуваннях; практично в кожній книзі зустрічає жінку, до
якої відчуває почуття від симпатії і співчуття до закоханості і навіть кохання
(«Вбивство на полі для гольфу»). Пуаро вважає Гастингса не надто кмітливим, але
корисним своєю здатністю «спотикатися» об правду.
Аріадна Олівер супроводжує Пуаро майже у всіх пізніших романах Крісті. Вона
замінює Гастингса і замість нього робить традиційний детективний прийом: каже
що-небудь, що випадково підказує Пуаро правильне рішення. Вперше зустрічається
з Пуаро в романі «Карти на стіл», остання книга, в якій присутня місіс Олівер
— «Слони вміють пам'ятати».
Детективна письменниця Аріадна Олівер, яка написала більше п'ятдесяти шести
романів, була для Агати Крісті самокарикатурою. Головний її герой, фін Свен
Гьерсон, вже порядно набрид їй, але вона продовжує писати про нього, догоджаючи
читачам і видавцям. Пуаро ніколи не цікавився її творчістю. Відомо, що вона
ненавидить алкоголь і публічні виступи і обожнює яблука; часто змінює зачіску,
головні убори та одяг.
Старший інспектор Скотленд-Ярду Джепп присутній майже у всіх ранніх романах
про Пуаро. Він зазвичай нічим не допомагає детективові, а тільки веде офіційне
розслідування. Вперше з'являється в романі «Загадкова подія в Стайлзі». З Пуаро
вони познайомилися ще в Бельгії. У деяких творах роль старшого інспектора
обмежується тим, що він заарештовує викритого вбивцю. Останній роман, в якому
він з'являється, — це «Раз, два — пряжку застібни».
Міс Лемон
Міс Лемон — секретарка Пуаро. З'являється далеко не у всіх романах. Роль
міс Лемон незначна. Пуаро, маючи детективне агентство, повинен мати і
секретаря. Іноді відіграє важливу роль у розслідуваннях, допомагаючи Пуаро не
тільки як секретар.
Джейн Марпл — другий найбільш
відомий і улюблений персонаж творів Агати Крісті. Це - старенька пані, яка
полюбляє доглядати за рослинами, що ростуть на її невеличкій грядці. Час від
часу вона навідується до своїх знайомих чи родичів. Добре знається на квітах,
інших рослинах та садівництві загалом.
Якщо в Сент-Мері-Мід або там, де міс Марпл перебуває в цей час, трапляється
вбивство, вона одразу ж розпочинає власне розслідування (через це поліція
ставиться до її присутності несхвально, хоча деякі поліцейські чини, що
зустрічалися зі старенькою раніше, ставляться до неї з повагою та радяться
стосовно справи, яку розслідують) і завжди знаходить розгадку таємниці. Її
сила, як детектива-аматора — гострий розум, широка поінформованість та
досконале знання людської натури.
Характерною рисою міс Марпл є те, що вона підозрює всіх, незалежно від
репутації, суспільного статусу та особистих симпатій. Вона переконана, що
будь-яка людина може скоїти злочин — справа лише за обставинами, які підбурюють
її до цього. Вона оцінює факти такими, якими їх бачить. Багатий життєвий досвід
дозволяє їй звертати увагу на деталі, які часто не помічає професійний
детектив. Нарешті, зовнішність та приємні манери у спілкування дають їй
можливість, не викликаючи підозри, розмовляти з людьми на різні теми,
цікавитися їх приватним та сімейним життям, ставити різні нескромні питання та
отримувати на їх відповідь.
З'являється
у чотирьох романах Агати Крісті. Полковник - агент Британської розвідки, він
їздить по світу в пошуках міжнародних злочинців. Рейс є співробітником відділу
шпигунства MI5. Вперше він з'являється в романі «Людина в коричневому костюмі»,
шпигунському детективі, події якого розгортаються в Південній Африці. Він також
з'являться в двох романах про Еркюля Пуаро «Карти на стіл» і «Смерть на Нілі»,
де допомагає Пуаро в його розслідуванні.
Томі і Таппенс Бересфорд - молода сімейна пара
детективів-аматорів. Вперше з'являються в романі «Таємничий противник», ще не
одруженими. Вони починають своє життя з шантажу (заради грошей і з інтересу),
але незабаром виявляють, що приватний розшук приносить більше грошей і
задоволень. Таппенс і Томі з'являються у збірці оповідань «Партнери по
злочину», в «Н або М?», в «Клацни пальцем тільки раз», і в останній раз в
романі «Брами долі» 1973 року, який став останнім написаним романом Агати
Крісті. На відміну від інших сищиків Агати Крісті, Томмі і Таппенс старіють
разом з реальним світом і з кожним наступним романом. Так, до останнього
роману, де вони з'являються, їм під сімдесят.
Немає коментарів:
Дописати коментар